Коли зникне світло. Чи повинен зростати тариф на електроенергію для населення
Кабмін продовжив дію пільгових тарифів на електроенергію для населення ще на місяць – до кінця травня. Однак це не означає, що вартість електроенергії для населення у найближчому майбутньому не зросте
Востаннє суттєве підвищення тарифу відбулось протягом 2015-2017 років у п’ять етапів. Кампанія підвищення фактично закінчилась затвердженням нової тарифної сітки з 01 березня 2017-го.
- З 1 березня 2017 року: 90 коп. за 1 кВт·год (з ПДВ); а за обсяг, спожитий понад 100 кВт·год електроенергії на місяць, — 1,68 грн за 1 кВт·год (з ПДВ).
- З 1 січня 2021 року було скасовано нижчу ставку і тариф незалежно від обсягу споживання складав 1,68 грн за 1 кВт∙год.
- З 1 жовтня 2021 року тариф було частково знижено. Тарифна сітка: 1,44 грн. (з ПДВ) за 1 кВт⋅год, а ті, що споживають понад 250 кВт⋅год, — за тарифом 1,68 грн. (з ПДВ)
За великим рахунком, за шість років тариф не зазнавав суттєвих змін. Окремо слід сказати, що кампанія з підвищення тарифу 2015-2017 не встигала за чинниками, які здорожували електроенергію. З лютого 2015 року мала місце суттєва девальвація гривні, а отже — "імпортна складова" дорожчала (а все ядерне паливо для "Енергоатому" імпортується). Згодом країна стала частково залежною і від імпорту вугілля. Відтак, послаблення курсу гривні зумовлювало зростання нормальних витрат.
При цьому ціни на інші блага, звісно, зростали. В період з 1 березня 2017-го ціни виросли практично вдвічі – індекс споживчих цін склав 92% (розраховано за даними Держстату).
Природно, що за ці шість років зростали не лише ціни, а й мінімальна та середня зарплати. Мінімальна зарплата на початок 2017 року складала 3,2 тис грн, а на початок 2023 – 6,7 тис грн. Середня зарплата по країні в лютому 2017-го складала 7,8 тис грн, а в грудні 2022 – 15,1 тис грн. За березень 2023, вочевидь, середня зарплата буде вищою. Відтак, номінальні доходи зростали швидше, ніж ціни.
Крім цього, не слід забувати про інструмент субсидії (яким би недосконалим він не був в наших реаліях). Тож громадяни, що не можуть оплачувати комунальні послуги, мають право на допомогу.
Росли в ціні й інші послуги, не менш потрібні. Але про них не спекулюють.
Так, дорожчим ставав інтернет, мобільний зв'язок, кабельне телебачення. І правила постачальників цих послуг такі, що як не заплатиш, то й не отримаєш.
Думаю, не помилюсь, якщо припущу, що для середньої сім’ї сумарні витрати на інтернет, телебачення, стаціонарний та мобільний зв’язок можуть в рази перевищувати витрати на електропостачання (за умови централізованого газо- і теплопостачання).
За даними Держстату, у 2022 році, послуги звʼязку подорожчали на 13,14%, у 2018 – на 17,8% (дані, що беруться для розрахунку Індексу споживчих цін). Ми сьогодні не уявляємо свого життя без інтернету та мобільного звʼязку так само, як і без електроенергії. Однак чомусь не видно гнівних вимог до провайдерів надати інтернет та мобільний зв’язок безкоштовно.
При цьому собівартість виробництва і постачання електроенергії зростала, як і все інше. Реальна ціна електроенергії, що постачається населенню, складається із кількох складових: ціна самої електроенергії (на ринкових сегментах), тарифу на передачу та розподіл електроенергії, послуги постачальника (Постачальник універсальної послуги, ПУП) та ПДВ.
Основним донором для субсидування тарифу для населення сьогодні є "Енергоатом" і дещо менше "Укргідроенерго". Торгуючи власною електроенергією на ринку вони збирають кошти, які згодом інша державна компанія – "Гарантований покупець" — розподіляє між іншими компаніями зі згаданого ланцюжка на оплату їхніх послуг. Тарифи на передачу ("Укренерго"), розподіл (так звані обленерго) та ПУПів визначає регулятор — Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). І ці тарифи суттєво зросли за минулі роки (з низки причин змінювалась і структура тарифу), а ціна для населення залишалась майже незмінною. Пересічний споживач, мабуть, буде шокований, що реальна ціна електроенергії для нього здебільшого від’ємна. Або не буде, бо це фактично те, на що чекали деякі категорії громадян.
За минулий рік "Енергоатом" отримав 3,3 млрд грн збитків (зокрема і через те, що в окупації перебуває Запорізька АЕС, а це 44% потужності усіх АЕС країни). Відтак, велика частина компаній недотримують кошти, погіршують свій фінансовий стан. Складається ситуація, коли "Енергоатом" та "Укргідроенерго" не мають коштів, а відтак — їх не отримують інші учасники схеми постачання населенню.
За інформацією "Гарантованого покупця", за останні кілька місяців його борги перед ПУПами ростуть в геометричній прогресії (і фактично відповідають сумі недоотриманих платежів з боку "Енергоатому" та "Укргідроенерго") – за результатами березня вже понад 24 млрд грн. Вочевидь, за квітень борг буде суттєво вищим.
За інформацією, озвученою нещодавно на одній із зустрічей, оператори системи розподілу (обленерго) вдаються до скорочення персоналу, переведення на роботу на триденний робочий графік, змушені брати кредити на виплату заробітних плат.
І підстав для покращення немає. А влітку половину енергоблоків "Енергоатома" відправлять у ремонти на 2 місяці, що означатиме скорочення виручки і зростання боргів.
Наразі ситуація така, що просто немає грошей. Але дуже скоро вона може перейти в нову фазу – коли борги прорвуть ринок і не стане світла (згадаймо зиму). Бо кількість, як відомо, переходить в якість.
