Кличко, Донбас і маршал Жуков. Як Зеленський хоче зробити українців крайніми

Що насправді сказав президент в своєму інтерв'ю на "1+1"

Володимир Зеленський дає інтерв'ю телеканалу "1+1" / Офіс президента

Інтерв'ю Володимира Зеленського каналу "1+1", безумовно, програмне. І хтось в ньому побачить, перш за все, історію з "вагнерівцями", хтось – ремарки на адресу Порошенка з Медведчуком. Але, насправді ці теми вторинні для Зеленського, чи, точніше, це — перегорнута сторінка. Давайте спробуємо подивитися, що ж насправді хотів сказати президент.

1. Заморозка конфлікта за будь-яку ціну. Якщо говорити про Донбас, то в Зеленського немає жодних В чи С. На зміну "миру за будь-яку ціну" прийшла "заморозка конфлікту за будь-яку ціну". Але, що дуже важливо, відповідальність за сам концепт заморозки має лягти на плечі українців, які на референдумі самі скажуть, що робити з Донбасом. Деталей, судячи з усього, наразі немає. Є певний епатаж, який скерований, зокрема, і на зовнішнього споживача (особливо перед візитами до Берліну та Вашингтону). Як би там не було, вся державна машина працюватиме на заморозку конфлікту. Чи вдасться це? Все знову впирається в позицію Путіна, пасивну позицію України та спроби Меркель домовитися з Путіним через певні економічні процеси. США поки спостерігають, не втручаючись активно в цю історію. В концепті заморозки є один мінус: якщо не вдасться — а вірогідність цього дуже висока — наступним кроком стануть заяви про те, що Захід нам не допомагає, в НАТО нас не беруть, тому давайте думати про переговори з РФ.

2. Вибори скасовуються. Ще три місяці тому базовим сценарієм були дочасні вибори чи то ради, чи то президента. Зараз вибори до Ради не хочуть проводити взагалі. Президентські, схоже, також скасовуються. З одного боку не вдалося вирішити проблему Разумкова (в разі дочасних виборів саме голова парламенту стає в.о президента). З іншого — в ОП увірували, що позитивний тренд рейтингів Зеленського — це незмінна константа. І, що не менш важливо, податливість Ради та консенсус олігархів зараз можуть дозволити ухвалити закон про право приймати політико-правові рішення, якщо це на благо держави (закон Стефанчука-молодшого). А такий закон відкриває безмежні можливості для президента. Головний мінус цієї позиції: зараз Зеленський точно виграє вибори президента і зможе отримати абсолютний карт-бланш на рік. Без виборів на нас чекає майбутнє з багатьма невідомими.

3. Головний ворог — Кличко. Як би це дивно не звучало, але в ОП досі вважають головним конкурентом Віталія Кличка (після ухвалення закону про олігархів він може стати наступником Порошенка). Саме через цю призму, зокрема, варто дивитися на санкції проти Фірташа та Фукса. Окрім того, з цілим рядом найкрупніших бізнесменів зараз ведуться розмови про правильність і неправильність підтримки тих чи інших політиків.

4. Маршал Жуков як продовження "какая разница". Зеленський має доволі серйозні проблеми з підтримкою проросійського електорату. І тому, окрім наразі напівміфічної заморозки конфлікту, треба щось запропонувати цьому виборцю. Тому був вибраний проспект Жукова в Харкові, який, насправді, може відкрити скриньку Пандори по всій країні.

5. Чому Коломойський робить таку теплу ванну Зеленському? Насправді, вся антиолігархічна істерія — це подарунок Коломойському. Досі він був єдиним злом в цій державі. Тепер він "рівний серед рівних". З усіма відповідними плюсами для себе.