Кабул, ІГІЛ і зрада. Чому рано говорити про зрив візиту Зеленського в США

1. Теракти ІГІЛ в Кабулі вирішують три завдання: а) оскаржити контроль Талібану, б) зірвати евакуацію (Німеччина після терактів вже заявила про завершення своєї місії, США і Британія раніше вимагали продовження після 31 серпня), в) прискорити відхід США/НАТО з Афганістану і обставити його як ганебну втечу (аналогія з боєм 9 роти — не вони пішли, ми їх змусили). Є ще одна можливість — про неї нижче.

2. Теракти — це новий удар по репутації США і Байдена особисто. Тепер у нього дуже вузький коридор можливостей. Потрібно відповісти, але при цьому не загрузнути в Афганістані знову. Тому в своєму зверненні він заявив, що евакуація триватиме. За словами президента, США вже вивезли 100 тис. чоловік за 11 днів, але залишилося ще кілька тисяч. Виступ взагалі якісний, до слова (ось вам пара цитат: "Ми не пробачимо. Ми не забудемо. Ми вистежимо вас і змусимо платити". — звернення до ІГІЛ. І далі: "Ми повинні закінчити місію. Нас не залякати терористам. <... > Ми продовжимо евакуацію. Ми відповімо з силою і точністю в наш час, в момент, який оберемо, і в місці, яке оберемо".).

3. На хвилі цих подій санкції проти талібів, ймовірно, введуть швидше, діалог зійде нанівець. Таліби припинять витік мізків — комусь треба будувати, ремонтувати і виробляти щось, крім опійного маку. Країна закриється. Крім того, вони цілком можуть розіграти карту боротьби з тероризмом як першорядного завдання нової влади — забудьте про жінок і права людини, не на часі зараз.

4. Ту ж карту може розіграти адміністрація США. А це передбачає розширення міжнародного співробітництва. Так, і з Росією теж.

5. Та сама можливість. Я не виключаю, що російські спецслужби якимось боком причетні до терактів. З державних акторів РФ від цієї ситуації отримує найбільші дивіденди. Це: а) подальший підрив авторитету США, б) примушування американців залишитися в Афганістані і далі нести тягар відповідальності за безпеку Центральної Азії (поки, втім, таке рішення не проглядається).

6. З огляду на теракти і завантаження Байдена в Ситуаційній кімнаті переноситься його зустріч з новим ізраїльським прем'єром Нафталі Беннетом, яка повинна була відбутися в четвер. Той уже прибув до Вашингтона, але будучи ортодоксом, шанує Шаббат і не подорожує в нього, тому продовжив візит. Шанси на зустріч в неділю, втім, ще залишаються.

7. Якщо цього не станеться — і знову ж таки, в силу ситуації в Афганістані, яка вимагає постійної уваги Байдена, під загрозою чергового перенесення може виявитися візит Зеленського в Вашингтон. Це, безумовно, завдасть шкоди його рейтингу — і знову-таки буде на руку РФ, розвиваючої наратив про те, що США кидають своїх союзників.

8. У будь-якому випадку на тлі цих подій Вашингтону важливо показати, що він залишається флагманом вільного світу. Зробити це можна, підсиливши підтримку України.

9. У зв'язку з цим примітна вчорашня колонка в Atlantic Council Олександра Вершбоу, експосла в РФ, колишнього заступника Генсека НАТО, експомічника міністра оборони США. З огляду на його послужний список і віддаленість від партійної боротьби в резюме, його тези можуть знайти підтримку в обох партіях. Вони такі: Байден повинен посилити військову допомогу Україні — як в питанні поставок додаткових озброєнь (ПТРК, ППО, протикорабельних ракет), так і в питанні збільшення контингентів радників на ротаційній основі. ВМС США повинні також збільшити свою присутність в Чорному морі.

10. Інформаційні майданчики — один з головних театрів гібридної війни. Тому незалежно від того, який новинний потік ми побачимо найближчим часом, варто зберігати здоровий скептицизм. Зрештою, перенесення візиту — це не зрив домовленостей. Не кажучи вже про те, що в цьому випадку ситуація обернеться на користь України. По-перше, більш пізня дата буде означати можливість зустрічі з Конгресом, який зараз на канікулах. З огляду на двопартійну підтримку України з боку американських законодавців, це відмінний бонус. По-друге, така відстрочка з вини приймаючої сторони накладає на неї деякі моральні зобов'язання, що також послужить нам на користь, посилюючи переговорну позицію.