Інфляція сповільнюється. Що буде з цінами на етапі відновлення
Темпи інфляції в Україні починаються сповільнюватися. Однак ключові чинники зростання цін залишаються
Як зростають ціни
Споживчі ціни у лютому 2023 р. зросли на 0,7% порівняно з січнем поточного року. В річному вимірі інфляція становила 24,9%, що на 1,1 відс. п. нижче за показник січня 2023 р.
Фактична інфляція виявилася значно нижчою, ніж у торішніх прогнозах уряду, Національного банку України та міжнародних організацій, які очікували її на рівні 30-31%. В січні 2023 р. НБУ оновив прогноз річної інфляції, тепер її значення на кінець І кварталу 2023 р. очікується на рівні 23,6%, а на кінець 2023 року – 18,7%.
Найвищі темпи поточного зростання цін зафіксовано у продуктах харчування та пальному:
- продукти харчування: +32% в річному вимірі;
- автомобільне пальне та мастила: +42% в річному вимірі.
Серед продуктів харчування за рік найбільше подорожчали яйця (+80%), фрукти (+75%), риба (+44%).
Що стримує інфляцію
Стримуючим чинником інфляції стало скорочення сукупного попиту. Падіння середньої реальної заробітної плати (на 12% за даними Держстату) та зростання безробіття (до 28% від робочої сили за оцінками Мінекономіки) зумовили вагоме зменшення споживчого попиту. Масова мобілізація чоловіків до лав ЗСУ виступала додатковим чинником скорочення попиту.
Зростання споживчих цін також стримується завдяки мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак цей фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, бо ринкова корекція цих адміністративних тарифів все одно рано чи пізно відбудеться.
Що посилює інфляцію
Найбільше прискорювали ціни немонетарні чинники. Це, насамперед, воєнні руйнування виробничих потужностей (зокрема в сфері нафтопереробки), девальвація обмінного курсу, вимушені зміни в ланцюгах постачання матеріалів та ринках збуту готової продукції. Не слід також забувати про колосальний навіс ще довоєнного зростання цін виробників промислової продукції (+66%), який так або інакше тиснув на собівартість та впливав на цінову політику підприємств. Додатковий інфляційний чинник – підвищення частки імпорту на внутрішньому ринку через девальвацію обмінного курсу та світову інфляцію.
Інфляція і обмінний курс. Офіційний обмінний курс гривні до долара США в річному вимірі девальвував на 25% (за готівковим сегментом – на 26%), що посилило тиск на ціни, особливо зважаючи на підвищення потреб економіки в імпорті. Однак вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту, бо режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн за $1), а рівень валютних резервів країни підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни.
Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за плинний календарний рік становить 1,6 трлн грн або 33% ВВП (без врахування грантових джерел). Продовження воєнних дій та відновлення постраждалих від війни територій зумовлюватимуть подальше розширення фіскального дефіциту. Незалежно від джерела його покриття (емісія, внутрішні позики чи міжнародна допомога) це спричинятиме надходження додаткової грошової маси в економіку, що тиснутиме на ціни.
Розширення фіскального дефіциту вже зумовило суттєве збільшення банківської ліквідності та загалом широкої грошової бази економіки: +46% за поточними показниками. Однак розмір фіскальних стимулів все ще залишається суттєво нижчим за сукупні економічні втрати, тим більше що основна частина приросту державних видатків припадає на воєнну сферу, а не на реальну економіку.
Війна та економічна криза підвищили значущість стабілізаційної ролі монетарної та фіскальної політики для відновлення активності економіки на рівні її потенційних можливостей, формування надійної економічної бази для фінансування державою воєнних видатків, зниження ризиків масового безробіття для збереження трудових ресурсів країни.
