Головна помилка Трампа. Чому не треба вбивати імпорт заради ВВП

Президент США Дональд Трамп вважає поганим, що світ продає американцям більше товарів, ніж купує в них. Ця ситуація називається "дефіцитом торгівлі товарами". І от Трамп переконаний, що країни, які так роблять — продають більше, купують менше — "оббирають" Штати. 

Це помилка.

Підступна формула

Але що ж обмануло Трампа? Основний "підозрюваний" — формула ВВП. У кожному економіксі ви знайдете її:

GDP = C + I + G + (X - M)

А насправді, без підманки — треба писати так:

GDP = (C + I + G) - M + X

Ні, я не поїхав дахом та не намагаюся заперечувати комутативний закон. Математично обидва записи еквівалентні.

Але перший варіант — ніби приховує правду, а другий — наводить на розуміння. А саме:

Імпорт не зменшує експорт, як може здатися з першого варіанту формули. Імпорт взагалі прямо не зменшує ВВП! Імпорт технічно віднімається для уникнення подвійного рахунку.

Формула, символи, перестановки… Дайте усе поясню.

Анатомія ВВП. Рахуємо правильно 

Два слова про ВВП. Валовий внутрішній продукт — це випуск всього, що вироблено в межах країни, всіх товарів і послуг. Вимірюється цей випуск у ринковій вартості цього всього (тобто у грошах) і за певний період (найчастіше беруть рік).

Щоправда, зараховувати до ВВП треба не весь обсяг виробництва, а лише к і н ц е в і товари і послуги, ну, щоб не було подвійного рахунку, коли додали до ВВП і ціну самої куртки (кінцевого продукту), і тканини на її пошиття (проміжної продукці), це я дуже спрощую. Іншими словами підсумовуються лише "додані вартості" на кожному етапі виробництва чи надання послуг.

Утім, так рахувати складно. Тому є сенс подивитися на той самий показник — ВВП — з іншого боку.

Все що вироблено в країні — або споживається, або інвестується (в інвестиції записуємо й товари, які фірма не встигла продати). Підрахуй загальну вартість інвестицій і споживання — і маєш ВВП. Але де і як рахувати? Хто і для чого все це купляє?

✅ Люди (домогосподарства) споживають.

✅ Фірми інвестують.

✅ Державний сектор щось споживає, а щось інвестує (тут його закупівлі прийнято розглядати сукупно).

Так рахується ВВП в закритій економіці, тобто в моделі, коли країна ні з ким у світі не торгує. Насправді завжди є продаж товарів і послуг за кордон (експорт) та придбання іноземного (імпорт). Що з цього треба записати у ВВП, а що ні?

Звичайно ж, записуємо експорт, це ж внутрішнє виробництво, просто його продали іншим. Отже, у ВВП тепер чотири складові:

✅ Все, що споживають наші домогосподарства.

+

✅ Все, що інвестують наші фірми.

+

✅ Все, що купує (на споживання або інвестиції) наш державний сектор.

+

✅ Все, що купили у нас іноземці (їхні домогосподарства, фірми, уряди, тут це не важливо).

А що ж імпорт? Окремо його тут немає. Ми ж за визначенням не можемо зараховувати до свого ВВП щось вироблене за кордоном. Тобто імпорт прямо не впливає на ВВП.

Але з іншого боку, імпорт непомітно просочився в кожну величину, крім останньої:

🖊 Ми порахували "ВСЕ, що споживають наші домогосподарства", а люди купують не тільки свої речі, а й імпортні.

🖊 Ми порахували "ВСЕ, що інвестують наші фірми", але замовлення бізнесом якогось станка за кордоном — звичайна практика.

🖊 Ми порахували "ВСЕ, що купує наш державний сектор" — так він теж купує не тільки "вдома".

(Те саме стосується не тільки товарів, а й послуг.)

Отже, нам треба відняти з усіх цих величин імпорт. Як же дізнатися, скільки там "свого", а скільки "чужого"? Голову ламати й не треба. Можна просто відняти весь імпорт, який зайшов у країну.

Саме тому ми записуємо у формулу ВВП оцей "мінус імпорт" (-M). Отже, віднімаємо імпорт (M) від внутрішнього споживання (C), інвестицій (I) та державних закупівель (G). А потім додаємо експорт (X):

GDP = (C + I + G) - M + X

Найважливіше: до чого тут Трамп? А до того, що не треба так — думати, що для збільшення ВВП достатньо зменшити імпорт (чи скоротити дефіцит торговельного балансу).

🖊 Якщо ми віднімемо вартість іноземних товарів і послуг, тобто імпорт (M), то три перші складові формули ВВП — обсяг споживання (С), обсяг інвестицій та обсяг держзакупівель (G) — просто зменшаться на відповідну величину.

Імпорт. Ефект різноспрямований

Ви скажете, але ж через засилля імпортних товарів можуть простоювати, закриватися чи принаймні не розвиватися власні виробництва? Це зменшить ВВП. Зрештою і Трамп про це каже. Так!

Але повторюся: суть у тому, що імпорт прямо не впливає на ВВП. Якщо ж ми говоримо про опосередкований ефект, то він може бути різноспрямований. Тобто імпорт не обов´язково зменшує ВВП (приклад вище), цілком можливо — збільшує. Уявімо, що наша компанія купила за кордоном виробничу лінію (яка тут не випускається) та почала виготовляти на ній холодильники. Лінія окупиться і зрештою буде плюс до ВВП. 

А різноспрямовані ефекти потребують вибіркових відповідей. Не тотальних тарифів!

Тарифи. Інструмент як інструмент

Менше за все хотілося б, щоб замість Трампа та його свити, всі звинуватили в бідах те, що вони схопили не з того боку — економічний інструмент.

Митні тарифи завжди були і часто спрацьовували. І в Британії, і в США, і в "лапах" азійських тигрів. Це окрема історія. Їх справді можна застосовувати для обмеження небажаного імпорту — чи задля розвитку власного виробництва, чи навіть з міркувань безпеки.

Але цим інструментом треба працювати точково, а не розмахувати. Тотальні тарифи на все, особливо на комплектуючі та інвестиційні товари, здебільшого шкодять економіці країни, яка їх накладає.

Добробут не = ВВП

І ще одне. Останнім часом добробут країн вимірюють не лише через матеріальний випуск — див. "індекси щастя" тощо. Це правильно, але зараз не будемо на них зупинятися.

Навіть якщо йдеться про матеріальне — не варто зациклюватися на ВВП. 

Якщо ви не виробляєте машини, мобільні телефони, одяг, будь-які інші речі, а просто отримуєте їх в обмін на "папірці" чи електронні записи (які ми називаємо грошима) — то ви тільки збільшуєте свій добробут: не працюєте, але маєте. Це факт.

А якщо ваша країна — це США, то вона може давати світові значно більше своїх грошей в обмін на реальні речі. Американці багатіють на імпорті у моменті.

Хоча завжди треба пам´ятати, що коли ви перестанете виробляти самі, загалом кинете працювати і надавати послуги, то зрештою втратите конкурентоспроможність, а ваші "папірці" перестануть приймати по світу.

Отже, треба розвивати своє виробництво — це плюс до ВВП. Нарощувати експорт — це плюс до ВВП. І навіть приймати імпорт — це моментальний плюс до добробуту. А не вбивати імпорт заради зростання ВВП.