Енергетичний перехід. Як Україні побудувати зелену генерацію за $17 млрд
Україна стоїть перед важливим вибором: інвестувати в застарілі вугільні ТЕС чи розвивати децентралізовані джерела зеленої енергії. Другий шлях відкриває перспективи, але потребує великих інвестицій
Які потужності потрібні Україні
Станом на 2024 р., Україна споживає на 30% більше вугілля на 1 кВт*год, ніж загалом Європа (400 г проти 280 г). Вугільні ТЕС зіткнулися з серйозними пошкодженнями через агресію, втративши до половини потужностей. Так, найбільша енергетична компанія ДТЕК заявила про втрату 50% генерації станом на березень 2024 р.
Згідно з європейськими директивами, передбачається виведення з експлуатації більшості ТЕС та ТЕЦ до 2034 р., а це вимагає великих інвестицій у модернізацію енергосистеми та переходу на альтернативні джерела енергії.
Але навіть до того часу маємо ще один великий виклик. З 2026 р. механізм CBAM почне регулювати оподаткування викидів вуглецю при імпорті товарів до Євросоюзу, що також стосується імпорту електроенергії. Для України це може збільшити вартість експорту електроенергії в ЄС у 1,5—2,5 рази через високі викиди вугільних ТЕС. Потенційно, це стане бар'єром для доступу української електроенергії на ринок ЄС. Тому Україні потрібно адаптуватися до CBAM, розвиваючи генерацію з відновлюваних джерел енергії, чисті балансуючі потужності та знижуючи викиди.
Отже, загальна інвестиційна потреба у нові потужності для надійної роботи енергосистеми, сильно пошкодженої атаками, оцінюється в $17 млрд та зростає з кожним ударом агресора.
Для досягнення цілей зеленого переходу (в частині заміщення вугільних ТЕС) Україні потрібно додати до 12 ГВт "зеленої" потужності:
- вітрові електростанції (30-40% загальних потреб) — 3600-4800 МВт,
- сонячні станції (20-30%) — 2400-3600 МВт,
- когенераційні установки (15-25%) — 1800-3000 МВт,
- системи зберігання енергії (5-10%) — 600-1200 МВт.
Необхідні інвестиції у вітрові станції оцінюються в $4,5-6 млрд, стільки ж — у сонячні, когенерація потребуватиме $2-4 млрд, установки зберігання енергії — $0,6-1,2 млрд. Власне так і формується загальна потреба в інвестиціях у $17 млрд.
Отже, такий перехід вимагатиме значних фінансових вкладень, але він є ключовим етапом на шляху до стійкого та незалежного енергетичного майбутнього України.
Як побудувати новітню генерацію
Успішна приватизація державних ТЕС та ТЕЦ в умовах війни, коли ці об’єкти є мішенями для атак, малоймовірна. Більше того, вона ускладнена, зокрема, потребою в переході на альтернативні джерела енергії та закритті застарілих вугільних блоків до кінця 2033 р., відповідно до зобов'язань перед ЄС.
Більш перспективним є інший підхід. Наведемо приклад. У 1998 р. Україна ратифікувала Угоду про позику з ЄБРР для фінансування компанії UkrESCO, спрямовану на проекти з енергозбереження та забезпечену 25% акцій Cherkasyoblenergo (Черкасиобленерго). Завдяки цьому UkrESCO реалізувала понад 30 проектів енергоефективності, повернувши "позичені кошти" ЄБРР. У 2006 р. була ратифікована друга фаза фінансування проектів енергозбереження на суму близько $20 млн. Цей досвід показує, що акції державних ТЕС та ТЕЦ можуть слугувати гарантією кредитних угод. Проте політичні інтереси та тривалі процедури часто заважали використовувати цей підхід для фінансування розвитку альтернативної енергетики та впровадження зеленого переходу.
В Україні є теплові електростанції що працюють на державному вугіллі. Вони ровесники 4 та 5 п'ятирічки СРСР. Замість того, щоб встановлювати розподілену генерацію у вигляді "сонця", "вітру" та когенерації, ми наражаємо себе на небезпеку — енергетичну та екологічну (вихлопи).
Останні події зі знищенням деяких з ТЕС показують, що розбити такий дорогий об'єкт однією чи кількома ракетами дуже просто. Інша ситуація з розподіленою генерацією, що встановлена у деяких районах.
Тому єдиним виходом для протистояння агресору у енергетичній сфері є альтернативна енергія сонячних електростанцій та балансуючих одиниць — когенераційних установок, що може бути підкріплена вітровою генерацією.
Щоб оцінити скільки електроенергії буде достатньо для приватного помешкання, треба заглянути у договір з електропостачальною компанією і вияснити яка потужність під'єднана до вашого помешкання зараз. Як правило це 3-12 кВт.
А щоб оцінити, яку сонячну (фотоелектричну станцію) поставити, достатньо звернутися до спеціалізованих фірм. За оцінками аналітиків Razom We Stand, ціна гібридної (тобто з акумуляторами) станції може становити 1 кВт ~ $1 тис. Так, це недешево, але надійність електропостачання вкрай необхідна. До цього можна додати і свої плюси: після встановлення станції власник може продавати надлишок у мережу за зеленим тарифом та отримувати додаткові гроші на свій рахунок.
Реалізація проектів базових сонячних електростанцій 10-30 кВт триває 1-3 місяці. Великі ВЕС можуть бути збудовані впродовж 1-2 років залежносто від пропрацьрваності проекту, тобто наявності інформації, вітрових навантажень та доступності мереж.
Розрахунки показують, що за середньої потужності споживання домогосподарства 3-10 кВт одна велика вітроустановка 6 МВт може забезпечити до 1200 домогосподарств. При наземному застосуванні сонячних електростанцій необхідна площа забудови ними становить 1 га — 0,5 МВт. Тобто кожні 0,5 МВт встановленої потужності поєднані з системою накопичення можуть забезпечити до 500 домогосподарств чистою електроенергією.
Звідки брати фінансування?
Для прикладу, "Ощадбанк", "Укргазбанк", "Приватбанк" та банк "Львів" розробили декілька програм з енергоефективності, які дозволяють встановити дахові електростанції або утеплити дім за кредитними програмами. Також існують місцеві програми компенсації при купівлі енергоефективного обладнання, які можна знайти на сайті Державного агентства з енергоефективності для кожної області. Так, під час купівлі негазового/електричного котла, ціну можна зменшити на 15% за рахунок місцевих програм з енергоефективності. Також існують спеціалізовані кредитні програми для ОСББ.
В Україні діють програми технічної допомоги, такі як GIZ, через які пілотно у 2024 р.16 громад отримають сонячні електростанції для шкіл, садочків, комунальних підприємств. На сьогодні головним критерієм для отримання такої програми є наявність місцевого енергетичного плану та підготовлених місцевих фахівців — енергоменеждерів.
Акцент на критичній ролі інвестицій у децентралізовану генерацію після спрямованих атак рф, розкриває беззаперечну потребу в об'єднанні зусиль для переходу на відновлювані джерела енергії. Це дозволить замінити застарілу інфраструктуру і забезпечити стійке енергопостачання.
Загалом для цього потрібно створити умови, шляхом впровадження євроінтеграційних політик та заходів, з особливим фокусом на розвитку відновлюваних джерел енергії. Йдеться зокрема про:
- cприяння приватним інвестиціям у зелені технології та енергоефективність, включно зі стимулами та зниженням бюрократичних бар'єрів під час отримання компенсацій частини податків (через податкову знижку) при встановленні СЕС; спрощення процесу оформлення під час установки комерційних вузлів обліку для сонячних станцій (РЕМ) та ін,
- розробку і реалізацію програм перекваліфікації працівників вугільної галузі та вугільних ТЕС що будуть закриті, не підлягають реконструкції або ремонтам.
- підготовку інфраструктури для інтеграції з Європейською енергетичною системою, зважаючи на вимоги CBAM, а також подальшу потребу в розширенні потужностей інтерконекторів Укренерго.
Також важливо зосередитися на підвищенні енергоефективності в усіх секторах економіки, що дозволить зменшити енергоспоживання та залежність від імпорту енергоресурсів. Передусім це стосується місцевих комунальних підприємств, таких як водоканали, тепломережі, та міськсвітло.
Уряду слід уникати інвестицій в проєкти, що базуються на викопному паливі, з огляду на високі воєнні ризики, великі витрати та міжнародні зобов'язання України у сфері боротьби зі зміною клімату. Варто також розробити фінансові механізми щодо гарантій інвесторам повернення інвестицій у військовий час.
Співпраця з Європою має наблизити Україну до сталого, кліматично позитивного майбутнього, заснованого на чистих технологіях та відновлюваній енергетиці.
У блозі використаті матеріали заходу "Перебудова енергетичного сектору України за допомогою зелених технологій: Можливості для німецько-української співпраці", проведеного Razom We Stand у співпраці з E3G, Berlin Economics та Low Carbon Ukraine Project.
