Ё проти Ї. Чому окупанти міняють дороговкази

Захоплюючи поселення в СРСР, Вермахт оперативно змінював дорожні знаки — часом для цього навіть створювались спеціальні групи. Це робилося не лише для зручності орієнтування військ, що просувались. Це була демонстрація домінування. В лавах військ та окупаційних адміністраціях були німці, що володіли російською — як правило, з числа емігрантів та біженців з колишньої імперії Романових. Та цього було замало, й до колаборації доводилось залучати місцевих. Однак мовний бар'єр вважався тимчасовою проблемою: життєвий простір на Сході мав бути повністю колонізований.

Зміна дорожніх знаків на окупованих російськими військами територіях – це про те саме. Про демонстрацію права власності через право сили. Тим більше що перемога над літерою І в Маріуполі – це не про нерозуміння чужої мови. Повернення окупованому селищу Нікольське радянської назви Володарське – при тому, що історична назва має російське походження (від Свято-Нікольської церкви), а петроградський комісар Володарський був волинським євреєм – тим більше. Як і безглузді – ба навіть шкідливі для порядку денного Кремля – відновлення пам'ятників Леніну: адже будучи революціонером, він є антигероєм для нинішнього російського режиму.

Це саме про диктат. Про підкорення через топоніміку. Про реколонізацію.

В цьому сенсі "русский мир" є фактичним клоном нацистського Lebensraum, того самого "життєвого простору", який треба було повністю зачистити від унтерменшів та слідів їхньої культури. Інша річ, що ця практика була типовою для Росії задовго до того, як її впровадили німці. І виявилась набагато успішнішою – достатньо згадати бодай про долю народів Сибіру, Алтаю, Зауралля, Кавказу, Забайкалля. Тих самих, чию ідентичність зруйновано настільки, що вони сьогодні несуть "русский мир" в Україну – при тому, що самі ані культурно, ані етнічно не можуть претендувати на рівність у ньому. Від Миколи І, який вдягнув усю країну в строї, російська, радянська, а надто – пострадянська імперія рухалася шляхом подальшої уніфікації. Культурного ландшафту, алфавітів, мов, літератур, освіти, свят і ритуалів, побуту, населення. Нації як такої – при чому, попри ранні більшовицькі експерименти – не лише в політичному, але й в етнічному сенсі. Звідси примусові переселення народів, масові зачистки національних еліт, тотальна цензура й фальсифікації історії.

Цей концепт дуже чітко сформулював Йосип Сталін: "Я не грузин, я русский грузинского происхождения". Ти можеш бути будь-ким, за умови якщо ти – насамперед "русский". Сорти та ступені "русскості" мають значення лише в межах Росії – здебільшого як підстави для дискримінації. Успішні кар'єри низки манкуртів серед "слуг государевих" її лише посилюють, живлячи водночас і незадоволення титульної нації ("ишь, чурки нерусские"), і прагнення "чурок" дедалі зросійщуватись.

Всі ці практики використовуються проти України й зараз. Тільки з огляду на те, що колонізація – повторна, ресурсів у нинішньої імперії менше, економіка руйнується, а час працює проти режиму – як любив казати Путін, "на раскачку времени нет". До того ж "стабільність" – це єдиний ментальний наркотик, на якому в Росії сидять і влада, і маси. Абстиненція для неї – це завжди катастрофа. З цієї причини, до речі, спроби модернізації Росії завжди терпіли – й терпітимуть поразку.

Та це вже інша тема. А повертаючись до нашої – з огляду на все це методи реколонізації України є куди жорсткішіми – і куди ширшими. На мовному, культурному та історичному фронтах ставатиме дедалі гарячіше. І саме тому ідеологічні баталії довкола Пушкіна матимуть не менше значення, ніж бойові дії. Просто тому, що уніфікація – як один із стовпів російського імперського проекту – поширюється на культуру не меншою мірою, ніж на збройні сили. Це повна протилежність розмаїттю, що лежить в основі культур європейських, і української зокрема. Та я не здивуюся, якщо в мить, яку кремлівська пропаганда визначить як слушну, маргінальний поки наратив скажімо, "русского писателя и художника Шевченко" стане за поребриком в якийсь момент провідним. Зрештою, це стане всього лиш черговою "спецоперацією" в рамках кампанії Ё проти Ї у війні Z.