"Дві дитини" регулятора. Чому ставки на послуги ГТС підвищують легше, ніж тарифи "Укренерго"
Сьогодні в повітрі зависло питання про затвердження тарифу на передачу електроенергії для НЕК "Укренерго". З великою ймовірністю, він знову буде заниженим. Водночас тарифи на транспортування газу планують збільшити багатократно
Уже традиційно складається так, що незалежний регулятор — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "крутить хвостом", як би так прийняти занижений тариф. Цю ідею всіляко підтримують компанії — великі промислові споживачі електроенергії, які хочуть скоротити свої видатки. Подейкують, що деякі із них навіть намагаються впливати на цей процес, формуючи суспільну думку, начебто не потрібно підвищувати тариф. Тому роками регулятор і затверджує занижені тарифи.
Можна було б подумати, що це традиційна популістська практика вітчизняного тарифоутворення. Але от ситуація із тарифом на транспортування газу виглядає дещо іншою.
Регулятор пропонує збільшити тарифи на транспортування газу вітчизняною газотранспортною системою — йдеться про підвищення ставок на вхід та вихід із української ГТС. Природно, що це зумовлено очікуваним скороченням рівня завантаженості газопроводів після зупинки транзиту російського газу з початку 2025 р.
Отже, пропонується збільшити тарифи на вхід/вихід з ГТС для внутрішніх точок у понад чотири рази:
- з 101,93 грн/тис. куб м до 464,87 грн/тис. куб м для внутрішніх точок входу в ГТС;
- з 124,16 грн/тис. куб м до 505,5 грн/тис. куб м для внутрішніх точок виходу з ГТС.
Також пропонується підвищити тариф на вхід/вихід до української ГТС для міжнародних точок удвічі:
- з €4,1/тис. куб м до €10,3/тис. куб м для більшості точок входу в українську ГТС;
- з €7,6-8,6/тис. куб м до €14,6-15,8/тис. куб м для більшості точок виходу з української ГТС.
Отож тарифи пропонують підвищити в два-чотири рази. Ці підвищені тарифи зрештою сплачуватимуть українські споживачі (промислові, бо тариф для побутових регульований, і публічного його обґрунтування ніхто не бачив) та видобувники газу.
З одного боку, частка плати за транспортування газу відносно невелика порівняно із кінцевою ринковою ціною газу. Тому можна було б казати, що така зміна тарифу мала би бути невідчутною для виробників і споживачів. І, відверто кажучи, я би скривив душею, якби сказав, що тариф на передачу електроенергії має покривати усі витрати, а тариф на транспортування газу мав би бути заниженим та дотованим.
Але є одне але. Навіть два. І ці "але" трансформуються у питання до національного регулятора.
Якщо НКРЕКП вважає, що тариф на транспортування газу має покривати усі витрати оператора ГТС, то чому тариф на передачу електроенергії постійно затверджується заниженим? Невже у регулятора ці дві природні монополії як улюблена та нелюба дитина?
Друге питання можна адресувати до більшої кількості учасників, зокрема і до самого оператора ГТС. За останні два десятиліття обсяги транзиту газу територією України невпинно падали. Було зрозуміло, що цей процес незворотній. Проектна потужність транзиту — 178 млрд куб м. Рекордний транзит був 1998 р. — 141 млрд куб. м. Після 2005-го почалося різке скорочення обсягів транзиту. Наприкінці 2019-го було підписано нову угоду, відповідно до якої у 2020 р. транзит мав становити 65 млрд куб. м, а протягом наступних до 2025 р. — 40 куб. м. Але реальні обсяги транзиту були навіть меншими та падали щороку.
І от виникає питання: а чому не проводилися модернізації ГТС зі скорочення встановленої потужності? Чого усі чекали? І чому сьогодні українські компанії потрапляють у гірші умови через цю бездіяльність? І головне: а що буде далі з підходами регулятора до тарифоутворення?
