День праці. Чому це свято?
Праця та її безперервне вдосконалення — це головна інновація людства. Насправді вона об'єднує не просто "робочих і селян", а саме найманих працівників і підприємців
День праці в нас асоціюють з "совком". Але це наші комплекси. Насправді свято родом з XIX ст., коли працівники зажадали восьмигодинного робочого дня. Дякуємо їм. А в нас свій порядок денний.
Але сьогодні я не про історію (про це написано багато) і не про захист трудових прав (актуально, але це щоденний процес). Я про економічну легітимність Дня праці як свята.
Ніхто не заперечуватиме, що господарювання, виробництво (в широкому сенсі) уможливило розквіт людської цивілізації. Мертві ресурси стали всім, що ми маємо.
Тепер згадаймо, є лише кілька факторів виробництва:
- Природні ресурси, по-старому "земля" (у найширшому розумінні: від самої землі і корисних копалин до тварин).
- Капітал (це передусім засоби виробництва типу приміщень, станків, комп'ютерної техніки).
- Праця (розумові та фізичні зусилля, досвід, використовувані в роботі знання і навички).
- Підприємницька активність (особлива праця власника бізнесу).
Віднедавна як додатковий фактор виробництва виділяють інформацію (всі дані, що можна використати на розвиток бізнесу: від технологій до знання ринків).
Ми цінуємо всі ці фактори.
У нас є програми захисту довкілля, є День Землі тощо.
У нас є День підприємця.
У нас по праву є й День праці. А позаяк більшість людей вкладають у виробництво саме свою працю — то це свято має бути й найбільш масовим.
Логічно? Та є ще й глибинна, економічна логіка.
Якщо ви спробуєте розкрутити ланцюжок доданої вартості будь-якого товару, то врешті прийдете… до праці. Яблуко на вашому столі хтось колись виростив, зібрав і привіз. Фуру, на якій везли яблука, стелажі, на яких вони лежали в магазині, хтось колись спроектував і склав із матеріалів, які колись були кимсь видобуті та перероблені. Тощо-тощо.
Завжди і усюди джерело доданої вартості — це праця. Праця найманого працівника і праця підприємця. Комуністи помилялися. Глобально праця об´єднує не просто "робочих та селян" (вони й так стоять пліч-о-пліч), а саме найманих працівників і підприємців.
Що про це думає бізнес? Різне. Але передові підприємці та ділові консультанти давно зрозуміли, що найцінніший актив компанії — це люди. Остання фраза звучить як гасло? Чули на незліченних бізнес-конференціях, читали в інтерв´ю багатьох СEO? Але на цьому наголошують найвидатніші бізнес-гуру. "Заберіть у нас 20 найкращих людей, і, запевняю вас, Microsoft стане незначною компанією", — казав Білл Гейтс. Велич організації прямо залежить від "показника №1" — відсотка правильних людей на правильних місцях у "корпоративному автобусі", — писав Джим Колінз, один з найвідоміших бізнес-консультантів світу.
Якщо придивитися, вся корпоративна культура, всі базові цінності, мета, місія, стратегія і тактика компаній зав´язані не на роботі з устаткуванням чи цінними паперами, а на формуванні колективу. На лояльних, щирих і ефективних співробітниках. Звісно, коли йдеться про найкращі компанії…
А все тому, що праця — найманого працівника або підприємця — це джерело доданої вартості. Завжди і всюди. Власне, праця та її безперервне вдосконалення — це головна інновація людства. Це те, що робить мертві ресурси усім, що ми маємо. І це варто відзначити святом.
