Чистота з гарантією. Як новий ринок може стимулювати зелену генерацію в Україні
Сьогодні відбулася знакова подія: вперше було продано гарантії походження (ГП) електроенергії з відновлюваних джерел. Що це означає для виробників електрики і промисловості?
Отже, вперше відбувся аукціон з торгівлі гарантіями походження. Ініціювала його Укргідроенерго, маючи намір реалізувати гарантій на 50 тис. МВт∙год. Продали менше — трохи більш як половину заявленого обсягу.
Початок торгівлі гарантіями походження можна розцінювати як дуже важливий крок. І все начебто круто і класно, але є одне але…
Торгівля гарантіями походження електроенергії з ВДЕ — це вже усталена практика в ЄС. Купуючи ГП, наприклад, виробник товарів, може засвідчити, що його продукція зумовлює менший вуглецевий слід або ж узагалі вуглецевонейтральна. Це своєю чергою може давати таким виробникам інші переваги, наприклад, в оподатковуванні.
Очікувалося, що торгівля гарантіями походження даватиме певні конкурентні переваги для вітчизняних виробників продукції, що експортується до ЄС. На фоні того, що українська промисловість та експорт дуже сильно постраждали від війни такий стимулюючий фактор виявився б зовсім не зайвим.
Проте сьогодні законодавство Євросоюзу не передбачає автоматичного визнання гарантій походження електроенергії, виданих поза його межами. Директива ЄС про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел чітко визначає, що держави-члени не повинні визнавати гарантії походження, видані третьою країною, окрім як у випадках, коли ЄС уклав угоду з такою країною про взаємне визнання гарантій походження (є й інші умови, про які нижче).
Такої угоди між Україно та ЄС наразі немає. Щоправда, Київ працює над цим. 30 травня 2024 р., за рішенням загальних зборів Асоціації органів емітентів, Україна в особі Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), набула офіційного статусу члена Асоціації. Уже розроблено проект Дорожньої карти взаємного визнання ГП Україною та ЄС.
Крім цього, є обов’язкові умови визнання в ЄС гарантій походження, виданих у третіх країнах:
- система видачі цих гарантій, сумісна з відповідними системами ЄС;
- наявність належної нормативно-правової бази, яка відповідає європейським вимогам та директивам;
- пряма торгівля електроенергією між ЄС та третьою країною.
Тому з часом ЄС почне визнавати ГП, видані в Україні. Але що буде до цього моменту?
Невизнання українських ГП автоматично знижує інтерес до них на внутрішньому ринку. Для чого тоді виробникам — експортерам продукції з України зараз купувати ці гарантії? Це банально не даватиме переваг.
А як щодо нашого внутрішнього ринку? Тут теж немає стимулів. Однак їх можна створити, змінивши податкове законодавство. Наприклад, обсяг придбаних ГП зменшує базу оподаткування викидів оксиду вуглецю. Звичайно, уряд буде стурбований тим, що це скоротить надходження від цього екологічного податку. Але не треба забувати, що податок на викиди СО2 в Україні один із найнижчих в Європі, тож рано чи пізно доведеться його підвищувати. Чому б цей крок не підв’язати до формування ринку гарантій походження? Це буде додатково стимулювати розвиток відновлюваної енергетики.
В умовах дефіциту потужностей в енергосистемі, зумовленого російськими обстрілами, потрібно створювати додаткові стимули для будівництва нової генерації. І розвиток ринку гарантій походження електроенергії з ВДЕ може в цьому допомогти.
