Годинник цокає. Чому ми знову не готуємося до захисту від Росії

З початку накопичення військ у Криму і вздовж кордонів Росія зберігає тривожне мовчання, і настільки ж тривожно мовчить український істеблішмент. Під час нарощування чисельності військ у травні росіяни без коментарів захопили Азовське море. Уряд же України нічого не сказав і не зробив. Російські війська змогли ввести обмеження на вхід в Азов через Керченську протоку, причому Москва одночасно посилила тиск на США. Президент Байден розгорнув два американські кораблі, що заходили в Чорне море, і запропонував Путіну зустріч на вищому рівні. Це була величезна політична перемога для Путіна, і вона ніяк не допоможе відрадити його від продовження тиску на Україну. Що нам дійсно відомо зараз, так це те, що вивід ворожих військ був лише частковим, і велика частина сил залишилася на місці, особливо важка техніка. Крім того, міністр оборони РФ Шойгу днями заявив, що перед зустріччю з Байденом у Женеві 16 червня відбудеться ще одне нарощування сил, що протистоять НАТО. Буде важливо побачити, протистояння це НАТО в цілому або має більш вузьку спрямованість проти України. Кремль надихається слабкістю США і стає все більш агресивним як вдома, так і за кордоном.

На жаль, я відчуваю, що наша оборона знову заснула. Звіти Об'єднаних сил, зрозуміло, повернулися до свого звичайного стилю "ми чемпіони". Це нікому не допомагає, оскільки лестощі оманливі. Потрібно визнати той факт, що Збройні сили Росії готуються перейти кордон, і ми повинні діяти відповідно. Зазначу також, що Національна гвардія нічого не робить для підготовки до боротьби з Росією. Мої друзі з НГ кажуть, що не отримували відповідних наказів. Це цілковита дурниця. Нацгвардія була потрібна нам в 2014 р., і якщо Росія нападе всерйоз, вона знову знадобиться. Звичайно, тепер НГ повинна готуватися і вчитися разом з армією день у день. Необхідно, щоб всі наші сили вийшли з полігонів і перестали зациклюватися на контрольованій підготовці. Вони повинні вибратися на місцевість і день за днем ​​відпрацьовувати пересування і оборону батальйонів і бригад. Фронтові бригади, що протистоять слабким сепаратистам, повинні бути замінені резервами, і потім цим бригадам необхідно навчитися битися з російськими військами, а не сидіти в окопах, як в 1914 р. Дні паперової роботи потрібно залишити в минулому і почати думати та діяти, готуючись до війни майбутньої. Хомчак повинен довіряти своїм командирам бригад або знімати і замінювати їх. Зараз не час для його жорсткого бюрократичного контролю, який вбиває делегування повноважень, новаторство і гнучкість. Не можуть збройні сили прийняти кращі, ніж в Росії, стандарти, якщо командувач і Генеральний штаб самі йдуть радянськими методами і користуються ними.

Сьогодні в Україні і для керівної еліти все гаразд — всі роблять вигляд, що Росії немає. Але російський вовк все ще чекає під дверима, чекає і готується. Зараз не час розслаблятися. Якщо зустріч Байдена з Путіним 16 червня піде погано для України, що, швидше за все, і станеться, Росія десь зробить ще один крок вперед. Можливо, в Україні, може бути в Арктиці або навіть у Балтії. Але Москва безперечно буде робити щось там, де справи йдуть слабо. Великобританія — єдиний ключовий союзник, який виявив хоробрість і рішучість у Чорному морі. Минулого тижня один з її кораблів пройшов у водах Криму по маловідомому морському праву проходу, який підписала сама Росія. Великобританія вказала, що це не російські води, а українські, тому Росія також не мала права виступати із зауваженнями.

Зеленський, схоже, нарешті усвідомив, що Мінськ не працює і не працюватиме, і що Росія ні за яких обставин не піде на мир. Росія явно готується до війни проти України, можливо, навіть проти НАТО. У Путіна сьогодні є справи з Білоруссю, але він фактично виграв цю битву, як би Лукашенко не прикидався, що все йде інакше. Зеленському потрібно діяти відповідно до пропозицій Великобританії і НАТО про швидке реформування і робити те, про що просило міжнародне співтовариство. Тепер олігархи і Росія разом протистоять українському суспільству і виживанню держави. Після майбутнього саміту може не бути другого шансу змусити армію і Нацгвардію належним чином підготуватися до війни. Піар-ігри військових навколо стандартів НАТО час припиняти, і тільки Зеленський як Верховний Головнокомандувач може змусити їх поставитися до того, що відбувається, серйозно. Годинник цокає.