Бюджет, курс гривні і очікування. Куди рухається українська економіка

Ділова активність, зарплати і ризики

За даними Національного банку України, бізнес стримано оцінив свою ділову активність у наступні 12 місяців. Натомість поліпшуються інфляційні очікування та прогнози щодо залучення інвестицій.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 99,5% порівняно зі 103% у І кварталі 2024 р. (далі — І квартал). Учасники опитування мали слабкі сподівання щодо кількості працівників і майбутнього фінансово-економічного становища своїх підприємств. Водночас респонденти продовжують очікувати збільшення майбутніх обсягів реалізації власної продукції, а також інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, хоча й нижчими темпами.

У червні 2024 р. економіка функціонувала в складних умовах віялових відключень електроенергії через її дефіцит. За оцінками Мінекономіки, це стримувало економічну активність як підприємств (на тлі зростання витрат та підвищення тарифів), так і споживачів.

Разом з тим значний дефіцит кваліфікованих кадрів, а також невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій та умов мобілізації̈ співробітників також негативно впливають на очікування підприємств усіх секторів.

У червні деякі позитивні фактори дещо нівелювали негативний вплив дефіциту електроенергії, саме тому, за даними Мінекономіки, оцінка щодо зростання ВВП збереглася майже на рівні попереднього місяця — 1,1%. У підсумку за січень-червень 2024 р. зростання оцінюється на рівні 4,1% [±1%].

За даними Укрметалургпрому, в червні поточного року відносно червня-2023 прискорилися темпи зростання у виробництві сталі — до 1,65 раза (у травні 2024 р. було плюс 26,9% до травня-2023), прокату — до 45,4% (27,7% відповідно) та чавуну — до 29% (6,1% відповідно).

За попередніми даними Держказначейства, зростання капітальних видатків держбюджету станом на 1 липня 2024 р. становило 1,9 раза у річному вимірі.

За розрахунками Мінекономіки на базі даних порталу work.ua, середня номінальна зарплата за вакансіями в червні 2024 р. порівняно з червнем 2023 р. зросла на 21,8% — до 19 244 грн (у травні — на 23,2%, до 19 004 грн відповідно), а середня зарплата за резюме збільшилася на 16,8% — до 20 147 грн (на 16,5% до 19 910 відповідно).

Отже, економіка продовжує адаптуватися та набувати характеристик економіки воєнного часу. Ключовими не вирішеними проблемами лишаються високі безпекові ризики, руйнування енергетичної інфраструктури (на відновлення якої знадобиться багато часу і ресурсів), що певною мірою пригальмовує відновлення виробничої активності в окремих видах діяльності. Серед інших важливих викликів — логістичні проблеми, складна ситуація на ринку праці через високу міграцію, а також відсутність доступних кредитних ресурсів.

У червні рівень річної інфляції підвищився до 4,8% порівняно з 3,3% в травні. До попереднього місяця середні споживчі ціни зросли на 2,2%. Різке підвищення інфляції у річному обчисленні викликане структурними чинниками, а саме руйнівними ударами росії по українській енергетичній інфраструктурі. Це спричинило суттєве підвищення тарифу на електроенергію та зростання витрат бізнесу на альтернативні способи забезпечення себе електроенергією. Без врахуванням зростання цін електроенергії для побутових споживачів річна інфляція за підсумками червня мала б становити лише 3,8%. Попри додаткові структурні чинники інфляції, загальний її рівень залишився нижчим як минулорічних прогнозних очікувань НБУ, так і останніх його прогнозів центробанка, про що ми докладно писали у попередньому блозі.

Бюджетний сектор

За даними Мінекономіки, з початку року до 11 липня доходи бюджету зросли на 1,9%, порівняно з аналогічним періодом торік. Це обумовлено, зокрема, збільшенням надходжень від податку на прибуток (у 2,2 раза), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 28,4%), інших неподаткових надходжень (на 25,9%) та акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів/продукції (на 36,9%). Загалом акцизи становлять 12,1% від податкових надходжень.

Видатки держбюджету за вказаний період зросли на 9,1%, зокрема, у частині витрат на заробітну плату (на 25,2%), інші поточні видатки (у 1,5 раза), соціальне забезпечення (на 4,8%) та капітальні видатки (у 1,9 раза) на тлі відновлювальних робіт.

Дефіцит держбюджету становить $16,7 млрд — 50% від загального обсягу доходів.

Що ж до фінансування дефіциту бюджету, то з початку року до 9 липня залучили 273,3 млрд грн, причому середньомісячне залучення військових облігацій у січні-травні становило 39,3 млрд грн. Загалом за період з 1 березня 2022 р. до 9 липня 2024 р. до держбюджету залучено 1089,9 млрд грн, або $30,1 млрд.

Зовнішній сектор

За розрахунками Мінекономіки на базі даних Мінфіну, у 2023 р. Україна отримала близько $42,5 млрд. У січні-червні 2024 р. до держбюджету надійшло близько $14 млрд, а 3 липня 2024 р. додався п’ятий транш обсягом близько $2,2 млрд (1,7 млрд СПЗ) від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF). 

Загалом від початку війни станом на 3 липня 2024 до Державного бюджету України залучено близько $91,1 млрд міжнародної фінансової допомоги. Ці кошти здебільшого спрямовувалися на фінансування першочергових потреб бюджету, зокрема соціальних витрат.

Фінансовий сектор

Попри триразове зниження облікової ставки — вчергове з 14 червня на 0,5 в.п. до 13% — й надалі зберігається значний розрив між нею та фактичною інфляцією — понад 8 в. п.

Поточна ситуація з доступністю кредитів для корпоративного сектора дещо погіршилася — вартість коштів у червні порівняно з попереднім місяцем зросла на 0,2 в.п. до 14,4% річних (якщо порівнювати з червнем 2023 р., то — мінус 2,6 в.п.). Водночас вартість кредитів для домогосподарств, навпаки, знизилася — на 0,5 в.п. до 34,1% річних (мінус 1 в.п. відповідно).

Процентні ставки за новими депозитами в червні порівняно з травнем знизилися як для корпоративного сектора на 0,1 в. п. до 6,9% річних (порівняно з червнем 2023 р. — мінус 4,4 в.п.), так і для домогосподарств — мінус 0,3 в.п. до 8% річних (мінус 0,5 в.п. відповідно).

На первинному ринку середньозважена доходність за ОВДП, номінованими у гривні, поступово знижується, зокрема, у червні 2024 р. вона становила 15,58% (16,15% у попередньому місяці), тоді як у червні 2023 р. була 18,91%.

Станом на 10 липня грошової маса розширилася (порівняно з 10 липня 23 р. — на 18,9%, або на плюс 518,93 млрд грн) з огляду на нарощування як депозитів (включених в грошовий агрегат М3) — на 21%, так і обсягу готівки в позабанківському обігу — на 12,7%.

Спостерігалося також повільне розширення кредитування корпоративного сектору (порівняно з 10 липня 2023 р. — на 8,9%, або на 64,2 млрд грн) та більш активне кредитування населення (плюс 20,6%, або 42,9 млрд грн відповідно).

Продовжилося зростання як депозитного портфеля корпоративного сектору (порівняно з 10 липня 2023 р. — на 22,9%, або на 253,56 млрд грн),

так і заощаджень населення (на 18,7%, або плюс 180,34 млрд грн відповідно).

Обмінний курс

Оскільки зараз НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні, то рівень резервів передусім залежить від його інтервенцій. З початку року до 5 липня від'ємне сальдо інтервенцій суттєво перевищувало торішні обсяги у цей період і становило $14,8 млрд (мінус $12,75 млрд станом на 7 липня 2023 р., за увесь 2023 р. було мінус $28,61 млрд).

Загалом з початку цього року і до 12 липня гривня девальвувала до долара США на 7,6% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. — на 3,9%, а за 2022 р. — на 34,1%).

У червні облікова ставка НБУ становить 13% річних, що в реальному вимірі (за мінусом інфляції) кількаразово перевищує темпи реального ВВП. Це дестимулює спрямування коштів у відновлення економічної активності. Неадекватні параметри монетарної політики спричинили формування збитків реального сектора та держбюджету від надмірних витрат на обслуговування позикових коштів.

Наслідком нового "енергетичного" структурного шоку інфляції буде його перекладення на ціни реалізації інших виробників. Однак формування проциклічного ефекту інфляції не відбудеться, оскільки в економіці відсутній надмірний споживчий попит. Додатковим проінфляційним чинником стала девальвація обмінного курсу гривні, яка в травні-червні посилилась внаслідок розширення лібералізаційних заходів НБУ на валютному ринку. Докладніше про це ми також писали у попередньому блозі.

Валютні очікування українців повністю дестабілізовано Національним банком. На графіку — помісячна динаміка нетто-купівлі валюти населенням з початку війни.

Чітко видно, що валютні очікування населення стабілізувалися в середині 2023 р. Торік у червні-липні населення навіть більше продавало валюти ніж купувало. Після цього НБУ почав розгойдувати валютний ринок.

Наприкінці літа 2023 р. Нацбанк оголосив Стратегію валютної лібералізації ("Стратегія пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування"). З жовтня 2023 р. запроваджено режим гнучкого обмінного курсу, а з травня 2024 р. — скасовано низку валютних обмежень.

Як наслідок, у 2024 р. валютні інтервенції на підтримку обмінного курсу гривні інтенсифікувалися. За травень-червень 2024 р. чистий продаж НБУ іноземної валюти на міжбанку сягунув уже $6,1 млрд, а загалом з початку року вже понад $14 млрд.

Примітно, що 40% додаткового валютного попиту сформовано валюто-купівельними операціями населення, тоді як у першій половині 2023 р. воно формувало лише 15% валютного попиту.

Валютні резерви країни за два останніх місяці знизилися на $4,5 млрд і становили $37,9 млрд станом на 1 липня. Всупереч очікуванням НБУ, який прогнозував, що цей показник буде 41,6 млрд за підсумками І півріччя і надалі продовжуватиме зростати!

На валютному ринку очевидною є валютна нестабільність. Девальвація гривні порівняно з початком травня вже становила 5%, однак це не спиняє попиту на валюту.

У червні-липні щоденні продажі іноземної валюти Національним банком становлять по 130-$150 млн! Є ознаки того, що в іноземну валюту конвертуються не лише нові кошти, але й наявні гривневі заощадження. Так, за перші 10 днів липня депозити юридичних осіб скоротилися на 6 млрд грн. 

Платіжний баланс

Основна складова валютного дефіциту — зовнішньоторговельний баланс: мінус $2,8 млрд у травні 2024 р., з початку року: мінус $12,5 млрд). 

У травні-червні чистий продаж НБУ іноземної валюти на міжбанку становив по $3 млрд на місяць, що є одним з найвищих показників валютних інтервенцій протягом одного місяця з початку війни. 

Загалом платіжний баланс залишається глибоко дефіцитним (у річному вимірі — мінус $32,3 млрд, або 17% ВВП), що посилює тиск на валютний курс вже у короткостроковій перспективі.