Авто з виделкою. Коли Україна відмовиться від бензину та дизелю

Європейський Союз має складну законотворчу систему, — так склалося історично. Існує аж сім інституцій ЄС, і дві з них – законотворчі. Для того, щоб новий закон було ухвалено, його мають схвалити Європарламент і Рада Європейського Союзу. Тому часом ми чуємо про якісь законодавчі ініціативи ЄС, однак згодом виявляється, що вони або не ухвалені, або ухвалені не в тому вигляді.

Саме така плутанина супроводжує майбутню заборону продажів в Європі автомобілів з двигуном внутрішнього згорання з 2035 року. Вперше такі плани з’явилися у липні 2021 року у програмі Єврокомісії Fit for 55 – йшлося про скорочення до 2030 року парникових газів на 55% у порівнянні з 1990 роком. Тоді мало хто вірив, що зміни торкнуться саме автомобілів з ДВЗ. Однак 9 червня вже цього року Європейський парламент таки підтримав цю ініціативу, а 28 червня підготовлений Єврокомісією документ ухвалила вже Рада Європи. Тепер європарламент має узгодити запропоновані радою правки – і все, вітаємо у новій ері, ері без двигунів внутрішнього згоряння. Принаймні, у Європі.

Якщо у 2021 році при обговоренні Fit for 55 йшлося (принаймні у публічному просторі) про глобальне потепління і захворювання внаслідок забруднення повітря, то сьогодні окрім екологічних проблем відкрито звучить теза про нафтовий шантаж на адресу Європи. Після початку вторгнення до України Росія показала всім, що таке нафтова залежність і до чого вона призводить. Країни Європи наввипередки кинулися приймати програми позбавлення нафтозалежності, і, звісно, в єдиному пориві підтримали Fit for 55. І так завзято, що вирішили вбити навіть гібридні технології.

Що ж до залежності, то електроенергію людство навчилося отримувати завдяки майже будь-чому – вітру, сонцю, припливам тощо. Але щоб автомобіль їхав, самої енергії недостатньо, адже її слід якось зберігати. Революції у цій галузі, попри усі закони розвитку технологій, досі не сталося — всі серійні електрокари сьогодні мають акумулятори на основі літію. У 2021 році в Європі було продано 2,3 млн авто на електротязі, що становить 19% нових авто (і це за умови, що того року авторинок Європи загалом просів майже на третину). Уявіть, який попит буде на літій, коли всі автомобілі будуть з батарейками.

Найбільші запаси літію в світі мають Аргентина, Болівія, Чилі, Китай, США, Австралія, Канада, Конго. В Європі за видобутком літію сьогодні лідирує Португалія, але запаси цього металу там оцінюються в 100 тис тон. Дані про українськи запаси літію засекречені, але Геологічна служба США вважає, що в наших надрах від 2,5 до 5 млн тон літію, що складає 5-10% усіх світових розвіданих запасів. Це родовища Полоховське, Шевченківське та Крута балка, що розташовуються у Кіровоградській, Донецькій та Запорізькій областях – регіонах, на які насамперед націлився Путін. Однак, родовища ці ще як слід не розвідані, тож у нашого літієвого майбутнього наразі доволі туманні перспективи.

Втім, головне питання – а що ми будемо робити з, назвемо їх так, традиційними автомобілями?

Ще у 2020 році Україна приєдналася до Європейського зеленого курсу, European Green Deal, метою якого є досягнення кліматичної нейтральності у 2050 році. Однак ми тверезо оцінюємо свої сили, тому ухвалена у березні 2021 року Національна економічна стратегія передбачає, що Україна стане кліматично нейтральною не пізніше 2060 року – за 10 років після Європи. Між тим одразу після оприлюднення програми Fit for 55 Україна заявила про її повну підтримку. І вже у липні 2021 року Мінтранс запропонував заборонити в Україні продаж вживаних авто з дизельними двигунами з 2027 року, а з 2030 – усіх легкових та комерційних авто з ДВЗ. Ми – за європейський курс, та ще й з випередженням на 7 років! Несподівано.

Зараз цей законопроект трохи підзабувся, однак рано чи пізно Україні доведеться озвучити свою позицію. Яким шляхом підемо ми? Можливо, за прикладом Італії, Португалії, Словаччини, Болгарії та Румунії в цілому підтримаємо відмову від ДВЗ, але попросимо трохи більше часу – ці країни просять відтермінування до 2040 року. Це вже набагато краща дата, ніж 2027 рік, погодьтесь. Тим більше, за ініціативи Італії та Німеччини гібридам мають дати шанс – щоправда, лише плагін-гібридам (які можна підзаряджати від зовнішнього джерела), і не одразу. Рада Євросоюзу погодилася залишити їх у спокої до 2026 року – через чотири роки оцінити технології та перспективи і вже тоді вирішити долю гібридів. Навряд чи це хороший стимул для виробників — вкладати мільярди доларів у розробку плагін-гибридів, які от-от заборонять.

То може, Україні слід кинути всі сили на електрифікацію всього автотранспорту? Ще півроку тому я сам би назвав таку пропозицію маячнею. Однак сьогодні ми маємо бути у авангарді ініціативи Fit for 55.

Не можна дорікати Німеччині та будь-кому у тому, що вони купують російську нафту, а самим розраховувати, що ми якось переб’ємось. Війна завершиться і до нас потечуть повноводні річки арабського бензину? Та ні, не потечуть. І не буде палива дешевше, ніж з Білорусі. Тож не лише Європі, але й нам самим слід зістрибнути з нафтової голки. Сьогодні в Україні не залишилось жодного НПЗ. На початок повномасштабного вторгнення працював лише Кременчуцький НПЗ, якого більше не існує, залишився лише законсервований невеличкий Шебелінський ГПЗ. Все. Нафтосховищ теж майже не залишилось. Це все нам доведеться відновлювати чи будувати з нуля, але в якому вигляді? Чи це не чудова точка для побудови нової, сучасної системи, зі скеруванням частини грошей на створення мережі зарядних станцій, яких вже сьогодні катастрофічно не вистачає? Паралельно — з розробкою нарешті справжньої програми держаного стимулювання розвитку електротранспорту замість кісточки, яку нам кидають зараз — скасування відрахувань до пенсійного фонду при розмитненні.

Якщо ініціативу Fit for 55 буде увалено в повному обсязі, з 2035 року в Європі не будуть вироблятися автомобілі з ДВЗ. Точніше, їх можна буде виробляти, але не для продажу у країнах ЄС. Тож питання, чи будуть виробники продовжувати їх розробку і випуск і в яких обсягах. І де нам доведеться купувати нові авто з ДВЗ – Китай, Узбекистан, Іран? Не Росія ж точно. При цьому на ринок вживаних авто ця заборона аж ніяк не вплине. За різними оцінками середній вік автомобілів в Україні – 22 роки. Ми використовуємо автомобілі набагато довше, ніж європейці, де вік автопарку в середньому років десять. Тож навіть якщо з 2035 не буде нових авто з ДВЗ, то "старі" в нас будуть кататися мінімум до 2055 року.

Плюс до всього, запропонований Мінтрансом у 2021 році законопроєкт про заборону продажів вживаних авто з ДВЗ начебто теж базувався на екологічних концепціях, от тільки в пояснювальній записці багато уваги було приділено тому, що це єдина можливість захистити український простір від європейського металобрухту, що хлине сюди після 2030 року – бо всі європейці разом пересядуть на електрокари, а свої "корчі" продадуть українцям. Ну, якщо це будуть "корчі" 2030-2034 років випуску – не так вже й страшно. Але європейці бачте, які хитрі, – надали нам кандидатство у ЄС, та ще й припускають вступ України до Унії в 2029-2034 роках – ну точно напередодні заборони! Щоб в нас вже не було кордонів і ми ті машини змогли купити без перешкод. Підступний план!

Зараз основний аргумент проти – висока вартість електрокарів. Однак нове законодавство в Європі ухвалюється, зокрема, і для того, аби стимулювати галузь та спільними зусиллями зробити електромобілі більш доступними, бо чим більші обсяги виробництва, тим менша вартість. Та й якщо немає грошей на електрокар, то і на новий авто з ДВЗ навряд чи вистачить. А от недороге трошки б\у бензинове авто родом з ЄС тут стане просто знахідкою, і ніхто не зможе вам заборонити купити його в Німеччині чи в Португалії. А якщо ви не вірите, що у 2035 році ми будемо у ЄС, то знаєте… Не варто було й починати.

Є ще й другий аргумент, як на мене, більш вагомий. Далеко не всі вважають електромобілі зручними через особливості умов розселення. Ніхто не буде заперечувати, що сьогодні електрокар – виключно міський транспорт, і до електрокарів у селі нам ще далеко. Однак поки що не списуємо на сміттєзвалище історії плагін-гібриди — на мою думку, ця гілка автобудування ще далеко не всохла. Плюс в програмі Fit for 55 окремо виділені як транспорт майбутнього електромобілі з водневими установками та, за останніми правками Ради ЄС, автомобілі з синтетичними видами кліматично нейтрального палива. Про ці два останніх різновиди варто поговорити в окремому матеріалі, а поки що – без паніки. Ми ще не маємо остаточного рішення Євросоюзу, тож які ще послаблення будуть зроблені – покаже час. Україна свою позицію поки взагалі не озвучила, а всі "новини" на цю тему у пресі згадують лише законопроєкт річної давнини. Однак рішення доведеться ухвалювати, і вже незабаром, тож є, над чим поміркувати, і визначитися, який шлях ми для себе оберемо.