Що вирішить Гаага. Про можливе трибуналі над Януковичем стане відомо через три місяці
Після революції у багатьох виникала ідея про трибуналі над Януковичем і його поплічниками. Було кілька прецедентів, виглядали відповідними прикладами для наслідування. Насамперед це Міжнародний військовий трибунал над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини, який був проведений в Нюрнберг з 20 листопада 1945 р. по 1 жовтня 1946 р., і Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу — суд над японськими військовими злочинцями, що проходив у Токіо з 3 травня 1946 р. по 12 листопада 1948 р. Досвід Нюрнберзького і Токійського процесів у нагоді при заснуванні у травні 1993 р. Міжнародного трибуналу по колишній Югославії, в листопаді 1994 р. — Міжнародного трибуналу по Руанді, в січні 2002 р. — Спеціального суду по Сьєрра-Леоне, у травні 2007 р. — Спеціального трибуналу по Лівану.
Всі вищезазначені трибунали і суди створювалися після відповідних рішень ООН. Тому у перемогла української революції було два способи скористатися цими прикладами. По-перше, можна було створити власний трибунал за принципом "переможців судять переможених", як це відбувалося в Нюрнберзі і Токіо. По-друге, можна було ініціювати судовий процес під егідою міжнародної.
Обидва ці способу можливі і зараз. Кожен з них по-своєму складний і ризикований.
Створення власного трибуналу виглядає легким лише на перший погляд. Воно прямо заборонено ст. 125 Конституції, в якій записано: "Створення надзвичайних та особливих судів не допускається". Є ще ст. 124, яка забороняє делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Ці норми не були похитнулися ніякими поправками, що вносилися до Конституції після 1996 р.
Таким чином, щоб заснувати міжнародний трибунал над режимом Януковича, потрібно вносити зміни до Конституції. А для цього потрібно 300 голосів депутатів.
Попередня Верховна Рада (та, що була обрана в 2012 р.) такі поправки точно не прийняла б. Половина її депутатів до революції були коліщатками і гвинтиками режиму Януковича, слухняно голосували за диктаторські закони. Наївно було б очікувати від них, що вони підтримають поправки, які перетворять їх самих підсудних.
Нинішній парламент теоретично міг би дати 300 голосів за необхідні поправки. Але на практиці це нікому не потрібно. Принаймні, за два роки роботи ніхто з теперішніх депутатів не перейнявся розробкою і внесенням відповідного законопроекту. І народ не тисне, хоча міг би, як це було у вересні 2014-го, коли масові демонстрації під парламентом переконали депутатів прийняти закон про люстрацію.
Причина пасивності народу передусім в тому, що сам Янукович і найважливіші його спільники втекли в Росію, яка їх ні в якому разі не видасть. А на сидячого в клітці Єфремова вже можна подивитися по телевізору, без всякого трибуналу.
У свою чергу, політики, може, і хотіли б влаштувати для народу шоу, яке дало б йому емоційну розрядку. Але вони більш-менш в курсі того, що український трибунал навряд чи буде визнано світовим співтовариством. І щоб того ж Єфремова і йому подібних потім не довелося випускати (та ще і з виплатою компенсації) за рішенням ЄСПЛ, краще вже судити їх за стандартною процедурою в судах загальної юрисдикції.
Якщо ж хочеться провести судовий процес над режимом Януковича, то більш перспективним виглядає суд під егідою міжнародної.
Тут перша перешкода — Росія. Тому безглуздо звертатися з подібною пропозицією в ООН. Залишається Міжнародний кримінальний суд (Гаазький трибунал), який РФ жодним чином не може заблокувати. Верховна Рада звернулася до міжнародного кримінального суду з проханням розслідувати "справу Майдану" ще 25 лютого 2014 р.
Як не дивно, але з критикою звернення до МКС виступає екс-заступник генпрокурора Віталій Касько, який в ГПУ якраз і займався підготовкою матеріалів по "справі Майдану" для МКС. "Якщо ми спрямовуємо свої зусилля на те, щоб цю справу було передано в офіс Міжнародного кримінального суду, то визнаємо, що Україна нездатна провести розслідування або не хоче цього зробити. Це палиця про два кінці: хочемо ми цього чи продемонструємо, що ми можемо самі розібратися, розслідувати і покарати злочинців", — заявив Касько в телеефірі 21 листопада, абсолютно ігноруючи той факт, що самостійно ми не можемо покарати Януковича та інших, які втекли в Росію.
Більше того, зараз ми не можемо розраховувати і на Інтерпол, оскільки той систематично відмовляє Україні в оголошенні в міжнародний розшук колишніх високопоставлених чиновників часів Януковича. "У всіх випадках, пов'язаних з Майданом, відповідь Інтерполу один: посилання на пункт 3 їх статуту. Тобто вони бачать ознаки політичних переслідувань і відмовляють в оголошенні в міжнародний розшук", — констатує начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.
Звичайно ж, ігнорувати рішення Гаазького трибуналу Інтерпол не зможе. Але потрібно ще отримати це рішення. Юрій Луценко після недавнього візиту до Гааги повідомив, що МКС чекає від ГПУ додаткових доказів по справі Майдану". За його словами, такі матеріали будуть передані в офіс Міжнародного кримінального суду "до кінця року", але Горбатюк називає більш тривалий термін: "протягом двох, максимум трьох місяців". І тільки після цього МКС вирішить, чи відкривати провадження по даній справі.