Бардак з липовими пільговиками точно не закінчиться до 2019 р.
З початку минулого десятиліття в Україні збиралися, але так досі і не зібралися провести повномасштабну ревізію бюджетних видатків на соціальне забезпечення. "З держбюджету щомісяця здійснюється 48 млн різноманітних виплат, які розподілені між якимось невідомим кількістю одержувачів. Ніхто реально не знає, скільки людей отримують ті чи інші види соціальної допомоги, єдиного реєстру не існує, є тільки велика кількість диверсифікованих даних", - заявив "ДС" начальник управління верифікації та моніторингу виплат Мінфіну Андрій Рязанцев.
Поки все впирається у відсутність робочого механізму верифікації. Ще в 2008-2013 рр. на створення Єдиного реєстру отримувачів соціальних виплат було витрачено близько $85 млн кредиту Світового банку. "Тим не менш в тому ж 2013 Мінсоцполітики ініціює ще один проект під кредитні гроші від Світового банку. Під численними документами з метою оформлення чергового кредиту можна побачити різні підписи: і Міністра соціальної політики Наталії Королевської, пізніше, у 2014 році - Людмили Денисової і її заступника міністра Віталія Мущиніна, який досі перебуває на цій посаді. Думаю, правоохоронні органи повинні розбиратися, що завадило впровадити систему в 2013 році і варто було брати новий кредит на ті ж цілі", - заявила "ДС" експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. У Мінсоцполітики своїх колег, як минулих, так і нинішніх, захищають як можуть. Запевняють, що куплене обладнання нікуди не зникла, просто варто знеструмленим в цілях економії електроенергії. Та й запускати вже морально застарілу базу у відомстві не хочуть - і взяли в СБ на її модернізацію ще $80 млн (як було зазначено у договорі зі Світовим банком). Поки що проводять аудит і розробляють техзавдання. Що ж до строків, коли система таки зможе повноцінно запрацювати, - називаються 2018-й або 2019 роки.
По ідеї, Мінсоцполітики та Хв - фін повинні були б працювати над завданням верифікації соцвиплат у тісній взаємодії. Відомство Павла Розенка - створити єдину базу виплат, а відомство Наталії Яресько - перевіряти дані і обчислювати незаконних одержувачів. Проте повільність процесу перетворила їх у конкурентів. "Повноцінно система електронної верифікації має запрацювати до 1 липня цього року. Вона передбачає аналіз даних, отриманий від майже 30 донорів інформації (органів влади, підприємств і організацій, банків і т. д.)", - говорить Рязанцев. А оскільки єдиного реєстру одержувачів соціальних виплат Мінфін від Мінсоцполітики до цієї дати точно не дочекається, створює свою аналітично-інформаційну систему електронної верифікації та моніторингу, в яку хоче зібрати всі дані про одержувачів пенсій, допомог, пільг, субсидій тощо "При сьогоднішньому рівні технологій це не так складно, як іноді намагаються піднести. Ми готові це зробити протягом двох місяців", - стверджує Рязанцев. Адмініструвати цю систему буде держпідприємство "Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп'ютерних технологій", яке входить до сфери управління Мінфіну. А ось в яку суму обійдеться створення та адміністрування системи і хто буде за це платити, у Мінфіні не визнаються, уточнюючи лише, що мова йде про "кошти міжнародних донорів". І тут виникає резонне запитання - навіщо Україні одночасно створювати дві практично ідентичні бази отримувачів соцвиплат? Може бути, відповідь - у грошах, які можна "освоїти" при їх створенні?..
Не менше запитань і до самого процесу верифікації. Поки ні сім прийнятих Кабміном постанов, ні проведена Мінфіном презентація проекту ясності не внесли. У загальних рисах: ревізори будуть звіряти списки одержувачів пенсій, субсидій та допомог з інформацією, яка підтверджує право на ці соціальні виплати. Як запевняють в Мінфіні, "відкривати" банківську таємницю будуть тільки в трьох випадках: при нарахуванні субсидій, виплат малозабезпеченим громадянам допомоги переселенцям. Зокрема, щоб отримувати соціальні виплати, внутрішньо переміщені особи не повинні мати депозит в розмірі десяти прожиткових мінімумів (13,3 тис. грн.). Громадяни, які претендують на субсидію, не повинні протягом попередніх 12 місяців робити покупки або набувати земельні ділянки або іншу нерухомість на суму понад 50 тис. грн., а малозабезпечені українці - на суму 13,3 тис. грн. Крім того, в Порядку здійснення верифікації, прописаному в постанові Кабміну № 136 від 18.02.2016 р., є цікавий пункт: для перевірки отримувачів соцвиплат будуть використовуватися не тільки офіційні дані, але і непрямі ознаки.
"Існує система, яка дозволяє визначити реальний фінансово-майновий стан людини за непрямими ознаками. Відомо багато випадків, коли у людини немає ніяких доходів, а є багато нерухомості, але за стандартами, він має право отримувати соціальну допомогу", - пояснює Рязанцев.
Тепер нові чиновники залучать нових донорів під новий проект...
Подальший алгоритм дій ревізорів з Мінфіну також не цілком зрозумілий. Якщо буде виявлено невідповідність інформації, одержаної під час верифікації даних, то Мінфін направить розпоряднику коштів (Минсоц-політики, Пенсійного фонду, фондів соцстраху тощо) рекомендації про зупинення або припинення таких виплат. У цьому листі покладається вказати причину, по якій людина повинна позбутися виплати.
Розпорядник коштів розглядає рекомендації Мінфіну і приймає рішення: продовжити виплачувати гроші або повідомити в казначейство про припинення виплат. "Однак процедура перевірки інформації, яка викладена в листі Мінфіну, не передбачена в урядових постановах. Дані про депозити, рух грошей по рахунках, доступ до яких тепер має і Мінфін, не підлягають розголошенню іншим органам. Тобто розпорядник бюджетних коштів не зможе пояснити людині, чому йому призупинили соціальну виплату, тому що і сам не буде знати причину", - вважає заступник директора громадської організації "Публічний аудит" Андрій Вигиринский.
Численні питання про верифікації, які так і залишаються без відповідей, вже встигли дискредитувати в цілому здорову ідею - виявити шахраїв, неправомірно отримують соцвиплати. Поки створюється враження, що під виглядом верифікації влада не хоче навести порядок з отримувачами виплат, а просто відрізати від бюджетних грошей усіх, кого вийде, - якомога більше і якомога швидше, краще вже сьогодні.
Єдина інформаційна система Мінсоцполітики, дійсно, впроваджується давно. Чому вона не працює? Якщо зараз ми запустимо - це буде абсолютно закрита система, тільки для органів соціального захисту. А ми хочемо створити продукт, орієнтований в першу чергу на людей. Зараз, після попереднього етапу, що закінчився в 2012 р. на кошти міжнародних організацій проводиться модернізація (близько $300 тис., у тому числі $250 тис. - постачання серверного обладнання) системи, яка передбачає введення поняття "захищений кабінет". Це означає, що людина, використовуючи свій електронний підпис, зможе повністю контролювати свою інформацію, бачити, якою допомогою може скористатися. Спочатку система буде орієнтована на переселенців і волонтерів. Другі зможуть надавати допомогу першим знеособлено, застосувавши різні фільтри - місце проживання, соціальний статус тощо
Також на даному етапі ми намагаємося провести централізацію всіх баз даних - їх близько 700 по всій Україні. Всі вони будуть зібрані в Києві для аналізу і контролю. Роботу ми плануємо закінчити в 2018-му або 2019 р. et.
Про те, якими методами влада буде урізати соцвиплати, читайте тут
