Банкомат або служба послуг
Перші кроки нового уряду щодо реформи митної служби говорять про те, що в цілому напрямок вибрано правильно. Однак вони залишаться не більш ніж напівзаходами, якщо в короткий час не будуть підкріплені новими рішеннями, які дозволять говорити про комплексну реформу.
Отже, створено інститут уповноважених економічних операторів, і з 1 серпня митниця переходить на роботу за принципом "єдиного вікна". Крім того, Кабмін затвердив перелік критеріїв для огляду митними органами експорту продуктів. До останнього часу причиною "посиленої уваги" могло стати лист від СБУ чи прокуратури про те, що експортний товар "сумнівного походження", не має якихось документів і т. д. Тепер же підставою для огляду товару можуть бути тільки поводження з боку правоохоронних органів, в яких є посилання на внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення або проведення оперативно-розшукових заходів. "Це дозволить повністю поставити крапку у так званій "горіховою мафії", - підсумував прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Справа в тому, що подібні листи від СБУ та прокуратури були улюбленим прийомом так званих "податкових білочок", які займалися відвертим рекетом щодо експортерів горіхів і сільгосппродукції, змушуючи їх працювати за корупційною схемою і платити хабарі.
З іншого боку, поки що залишається невирішеною проблема необґрунтованого коригування митної вартості, виходячи з якої розраховується розмір мит і зборів. У минулому році Кабмін прийняв постанову №724, що дозволяє ГФС застосовувати середні ціни на продукцію при визначенні митної вартості. Формально основою для визначення митної вартості залишилася контрактна ціна, а індикативи повинні застосовуватися тільки у виняткових випадках, якщо є підозри, що компанія занизила реальну вартість ввезеного товару. Але насправді практично всіх імпортерів зобов'язали розмитнювати вантажі за цінами фіскальної служби. "Ми переплачуємо з-за того, що нам ставлять ціну, яка не є контрактною. Вона завищена. З-за цього ми переплачуємо всі мита і, відповідно, податки. У 2015 р. переплата склала 22 млн грн.", - говорить генеральний директор ПАТ "Запоріжвогнетрив" Віктор Бусько.
Тепер в уряді пропонують орієнтуватися не на ціни, які фігурують в укладених компаніями договорах, а на інформацію світових аналітичних компаній щодо вартості тих чи інших товарів. "ГФС працює над переходом до визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі реальної вартості контракту згідно з міжнародними стандартами, а не на підставі конкретних оформлень за попередній період", - повідомив глава фіскального відомства Роман Насиров. Простіше кажучи, ГФС збирається скористатися даними міжнародних агентств Platts, ICIS, Argus та інших, які надають інформацію про ціни на нафту, природний газ, метали, автомобілі та інші товари.
Дієвим інструментом, здатним значно зменшити рівень корупції на митницях, є пост-аудит. Поки такого терміна взагалі немає в українському законодавстві, але суть його полягає в перевірках компаній ЗЕД вже після проходження процедур митного оформлення товарів. "Якщо створити систему контролю товарів від кордону до споживача, тоді підприємцям буде просто невигідно заводити такий товар, який не буде реалізовуватися", - каже представник громадської ради при Головному управлінні ГФС в Києві Валерій Губарєв.
"Упор в роботі ГФС зроблений на збір податків на кордоні. Разом з тим реформа повинна передбачати зміщення контролю на період після митного очищення товару, тобто саме на пост-аудит. Так працює більшість митних служб ЄС, зокрема в Німеччині та Польщі", - говорить колишній заступник голови ГФС Костянтин Лікарчук. У країнах з розвиненою економікою пост-аудит забезпечує більше 30% всіх митних платежів. Приміром, у Франції співробітники митниці перевіряють тільки 5% імпорту, а інший товар протягом одного-трьох років після його митного оформлення.
Звичайно, в Україні подібну систему запустити вкрай складно, враховуючи наші обсяги стихійної та неконтрольованої торгівлі. Однак це мета, до якої слід прагнути. Між тим наша митниця поки в першу чергу розглядається як "банкомат", покликаний наповнювати держбюджет, і надходження митних платежів вважаються основним показником ефективності роботи. В розвинених країнах основні завдання митниці інші - захищати економічну безпеку і законні інтереси вітчизняних виробників, захищати внутрішній ринок від потрапляння неякісної продукції, перешкоджати нелегального трафіку наркотиків, зброї та культурних цінностей. І в останню чергу - збирати мито.
