Аграрії готуються до гіршого

Кукурудзу замінили пшеницею

Валовий збір зернових і зернобобових скоротився на 6%, до 59,9 млн т. Причини у дефіциті оборотних коштів і низьких експортних цінах на зернові. Свою негативну лепту внесла і посуха, яка знищила близько 15% кукурудзи і вплинула на врожайність інших посівів.

Через подорожчання пального, насіння і добрив, викликаного різкою девальвацією гривні якраз перед минулої весняної посівної, аграріям довелося дуже швидко пристосовуватися до нових реалій. Експерименти з сівозміною зернових закінчилися на користь пшениці, яку засіяли на 13% більше (до речі, настільки ж скоротилися площі під кукурудзою).

Вперше за багато років саме пшениця виявилася лідером серед зернових: її урожай збільшився на 9,9%, до 26,5 млн т. Як відзначає гендиректор компанії "Украгроконсалт" Сергій Фео-філов, незважаючи на коливання експортних цін на пшеницю на світовому ринку сьогодні є стабільний попит. Чого, наприклад, не можна сказати про кукурудзу, врожай якої в Україні скоротився на 18,5% - до 23,2 млн т). "Надлишок фуражного зерна з Аргентини і загальне світове перевиробництво кукурудзи будуть утримувати ціни на неї на рекордному мінімумі весь 2015/2016 сезон", - вважає експерт.

Скорочення виробництва ячменю (на 8,5%) і жита (на 18,2%) вже не викликає подиву. "Жито, яку використовують переважно на внутрішньому ринку в хлібопеченні, з розряду основних зернових культур перейшла в нішеві. З ячменем інша історія. Аграрії вирощують в тому обсязі, який може проковтнути зовнішній ринок (основним покупцем цієї культури (близько 70%) є Саудівська Аравія)", - пояснює Сергій Феофілов.

Урожай круп'яних культур теж виявився невеликий: гречки всього 127 тис. т (або на 23,9% менше порівняно з 2014-му), вівса - 487 тис. т (менше на 20,5%). "Втрата російського і білоруського ринків збуту для гречаної і вівсяної крупи сприяла зменшенню попиту на гречку і овес у переробних підприємств. А оскільки фінансові вкладення в гектар гречки або вівса на 30-45% вище, ніж у кукурудзу, їх виробництво скоротилося до мінімуму. Але не виключено, що ставлення до цих культур у поточному сезоні ще зміниться. За інформацією Держстату, споживання каш на душу середньостатистичного українця за підсумками минулого року зросла на 15%, до 7,4 кг/чол. в рік", - вважає аналітик ІК "Фенікс-Агро" Валерія Пекін.

У переробників проблеми зі збутом

На відміну від зернових, де правила гри диктують експортери, замовлення на виробництво олійних і технічних культур в Україні визначають виключно переробні компанії. Наприклад, коли в 2014 р. з-за втрат значних територій під соняшником на внутрішньому ринку спостерігався дефіцит насіння, олійноекстракційні заводи готові були підвищувати ціни на сировину, незважаючи на світове падіння. Аграрії поспішили виправити цю помилку. У 2015 р. вдалося збільшити валовий збір насіння соняшнику до 11,2 млн т (на 10%). І ось зараз у багатьох господарств виникли проблеми зі збутом. "Ціни пропозиції сирої соняшникової олії в чорноморських портах знизилися до $770-775/т на умовах FOB, а працювати з рентабельністю (близькою до нуля, виробники не поспішають", - говорить Валерія Пекін.

У той же час, як запевняє гендиректор асоціації "Укр-оліяпром" Степан Капшук, переробники заберуть всю насіння з ринку, оскільки потужності діючих олієекстракційних заводів спокійно дозволяють зробити 5 млн т соняшникової олії. "У самому крайньому випадку маслосемена можна буде продати азіатським і європейським Заводам", - уточнює він.

Не виправдалися прогнози по сої і ріпаку. Замість очікуваного приросту сої було зібрано 3,9 млн т, як і в 2014 р., а ріпаку на 20% менше - 1,7 млн т. "Спекотне літо висушило сою, незважаючи на збільшення посівних площ на 18%", - пояснює Степан Капшук.

З-за високої вартості природного газу і проблем зі збутом цукру переробники не хочуть запускати цукрові заводи на сезонне виробництво. Замість 42 підприємств у 2015/2016 маркетинговому році цукроваріння займаються 35. Іншим робити просто нічого: за підсумками 2015 р. валовий збір цукрових буряків знизився на 35%, до 10,3 млн т. За оцінками асоціації "Укрцукор", в цьому сезоні виробництво цукру буде рекордно низьким - 1,2 млн т (приблизно на 42% менше, ніж роком раніше). Однак панікувати експерти не поспішають. "Скорочення споживання цукру населенням, зменшення виробництва кондитерських виробів і великі перехідні запаси свідчать про стабільну ситуацію на цьому ринку", - стверджують в "Укр-агроконсалте".

Проблеми переробників зі збутом негативно вплинули також на виробництво овочів. За словами керівника проекту "АПК-Інформ: овочі і фрукти" Тетяни Гетьман, після загального подорожчання ресурсів овочівники прийняли рішення скоротити площі під сезонною продукцією. У минулому році овочів відкритого ґрунту зібрали майже на 5% менше - 9,2 млн т. Крім того, в мі - нувшем сезоні деякі великі господарства відмовились від експериментів з вирощуванням картоплі, внаслідок чого загальний врожай знизився на 22,1%, до 20,8 млн т.

Що угробить тваринництво

Скасування держпідтримки тваринників і активізація підготовчої роботи з торговельного співробітництва з ЄС виявилися згубними для корівок. Свій негативний вплив на галузь зробила і експортна кон'юнктура. Із-за втрати російського ринку, на який припадало близько 80% експорту молочної продукції, попит на сировину зменшився. Як наслідок, темпи скорочення поголів'я корів прискорилися. Протягом 2015 р. чисельність корів зменшилася на 2,6%, до 3,8 млн голів. Виробництво молока склало 10,7 млн т, що на 3,7% менше, ніж у 2014-м. З цієї кількості переробною промисловістю було використано близько 4 млн т, решту молока пішло на особисте споживання населенням.

Другий рік поспіль не можуть похвалитися зростанням і птахівники. Поголів'я птиці у 2015 р. скоротилося до 210 млн голів (на 1,5%), а виробництво яєць - майже на 15% (до 16,8 млрд шт.).

Епідемія африканської чуми свиней по-справжньому підкосила вітчизняних свинарів. За минулий рік поголів'я зменшилося на 12,5%, до 7,1 млн голів. Та і в цілому перспективи цієї підгалузі погані. В умовах складного просування українського м'яса за кордон зниження обсягів виробництва буде набирати обертів. "Зараз займатися виробництвом свинини - все одно, що закопувати гроші в землю. Дрібні фермери (до 500 свиней) будуть змушені вирізати поголів'я, оскільки в умовах низького купівельного попиту забезпечити основну статтю витрат на вирощування худоби - годування, що займає близько 70% собівартості, вже не в змозі", - стверджує керівник Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Куди зникла прибуток

На тлі різкого стрибка собівартості виробництва агропродукції (в середньому на 51,6%) рентабельність більшості культур за підсумками 2015 р. помітно скоротилася. "По зернових спостерігається зниження до 17,8% проти 25,7% в 2014 р. Рентабельність цукрових буряків впала до 1,2% проти торішнього показника 17,9%. Виробництво вівса (-0,1%), ягід (-4,1%), хмелю (-12,7%), картоплі (-14,5%) і сорго (-20,1%) зовсім виявилося нерентабельним", - стверджує директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко.

Підвищенням рентабельності можуть похвалитися тільки соняшник (з 36,5 до 63,4%), ріпак (з 29,2 до 58,8%) і ячмінь (з 18,3 до 27,2%). У той час як рентабельність виробництва сої, на яку в минулому році зробили ставку вітчизняні аграрії, навпаки, зменшилася в 3,5 рази, до 10%, виробництво овочів відкритого ґрунту - майже вдвічі (до 9%).

За розрахунками Інституту аграрної економіки, рівень рентабельності в тваринництві за минулий рік зменшився в 1,5 рази-до 9%. Ще більшого скорочення перешкодив зростання прибутковості виробництва курячих яєць - з 58,8 до 76,5%. "Всі інші види тваринницької продукції збиткові, у тому числі м'ясо свиней (-8,3%) і молоко (-4,5%), які ще в 2014 р. мали рентабельність 5,6 і 11% відповідно", - зазначає Юрій Лупенко.