Генеральний партнер проекту

Урбанізацію — переселення людей у міста — не назвеш новим трендом. Зростаюча кількість городян створює усе більше навантаження на інфраструктуру та доступні послуги. Уже через 30 років, за прогнозами ООН, двоє з трьох людей житимуть саме у містах.

Це не може не викликати запитань. Як усі вони пересуватимуться, як забезпечувати їх потреби в енергії, воді, чистоті та комфорті життя? І це не кажучи вже про економічні й соціальні можливості, як і про принципи сталого розвитку — дбайливе ставлення до ресурсів. Технологічні рішення разом із грамотною політикою дозволяють рухатися у правильному напрямку, будуючи екосистеми smart city — «розумні» міста.

«Велике яблуко» традиційно називають лідером серед усіх «розумних» міст світу за такими параметрами, як економіка, міське планування, мобільність і транспорт. Статус технологічного лідера США цьому сприяє — наприклад, у сфері автономних транспортних засобів та електромобілів.

Влада міста вже розробила план підготовки інфраструктури для електромобілів. Крім того, у квітні 2021 р. штат ухвалив закон, згідно з яким усі автомобілі, виготовлені після 2035 р., мають бути на 100% електричними.

Також Нью-Йорк розпочав програму, в рамках якої у ділових районах розміщуються «розумні» датчики для керування потоками транспорту. Місто також запровадило систему автоматизованого зчитування показань лічильників, яка допомагає стежити за споживанням води, і «розумні» сміттєві контейнери, які стежать за рівнем відходів. На рівні міських спільнот розробляються програми, покликані забезпечити рівний доступ до безкоштовного Wi-Fi та чистої води.

«Модна столиця» на півночі Італії відома ще й своїми численними дослідницькими центрами, підприємствами та університетами. Мілан розпочав свій шлях як «розумний» мегаполіс ще 2012 р. Над розробкою планів дій працювали тематичні робочі групи, які об'єднують спеціалістів із різних доменів.

З 2016 р. там діє проєкт Milano4You. Він побудований за принципами «smart-життя», зазначають його творці. Це і авангардна архітектура, і концепція інноваційного та дружнього до громадян міського планування, і сталий розвиток.

«Шоу-румом» проєкту став справжній «розумний» квартал у районі Кашина Мерлата, в Ро-Перо, на околиці міста. Його звели на площі 300 тис. кв. м, де раніше проходила Всесвітня виставка 2015 р. «Тут гармонійно поєднуються три концепції: архітектурний дизайн, енергетичний дизайн і цифровий дизайн», — зазначають автори проєкту.

Людина і навколишнє середовище — фокус цього проєкту. Його мета — створення багатофункціональних будівель з низьким впливом на навколишнє середовище і високою енергоефективністю в оточенні зелені. Ось так у Мілані бачать smart city майбутнього: місто практично без витрат, з повною переробкою відходів і технологіями, що покращують якість життя громадян.

У своїй політиці smart city Токіо приділяє значну увагу енергозбереженню. Місто працює над впровадженням технологій, які допоможуть зробити місто більш ефективним та екологічним. Це включає локальне зберігання енергії й використання електромобілів. Крім того, місто використовує технології для вирішення соціальних проблем, наприклад, підвищення безпеки завдяки камерам спостереження, здатним розпізнавати особи.

Smart-рішення в Токіо застосовуються і для управління міським трафіком, зокрема, завантаженням пасажирського транспорту. Оскільки в цьому місті живуть і працюють понад 14 млн людей, інфраструктура, що забезпечує це, має бути дуже надійною. Японська столиця взяла курс на стрімку модернізацію мобільної мережі і стала однією з перших у світі, що впровадили мережу 5G.

Поліпшення доступу до міських сервісів

Міста стають smart не самі. Найчастіше партнерами у цьому є глобальні технологічні компанії, які пропонують зручні рішення. Наприклад, запущена у 2019 р. програма Mastercard City Key уже працює у більш ніж 25 населених пунктах.

Вона дозволяє містам об'єднати ідентифікацію, доступ до міських послуг і платіжні функції в одному інструменті. Завдяки цьому городяни можуть користуватися єдиним цифровим рішенням для оплати рахунків, доступу до муніципальних послуг та оплати громадського транспорту. Проєкт працює у таких містах, як Лос-Анджелес, Гонолулу та Котлін (Чехія).

Норвезька столиця — регулярний учасник рейтингів «розумних» міст. Однією з причин цього є її зусилля в боротьбі зі зміною клімату. Будинки використовують близько 40% споживаної у світі енергії. В Осло підходять до цього раціонально і широко застосовують датчики для керування освітленням, опаленням та охолодженням.

Мета міста — зменшити викиди на 95% до 2030 р. (порівняно з показником 1990-го) — відкриває чимало можливостей для розвитку електромобілів, «розумних» електромереж і технологій заряджання електромобілів. У місті вже є понад 2 тис. «заправок» для електромобілів, власники яких не повинні сплачувати податок з продажу та мають право на безкоштовне паркування, зарядку та проїзд на поромах.

Норвегія також оголосила про плани будівництва стійкого «розумного» міста площею близько квадратного кілометра біля аеропорту Осло для розвитку технологічних спільнот. Він живитиметься лише відновлюваною енергією, а надлишки продаватиме назад в енергомережу. Сенсорні системи керуватимуть автоматичним освітленням вулиць і будівель, а також утилізацією відходів і безпекою. Дозволено використовувати тільки електромобілі, але влада в перспективі хоче запустити і самокеровані автомобілі.

Емірат завершує реалізацію свого семирічного плану Dubai 2021. Він мав діджиталізувати всі державні послуги, включаючи близько 100 ініціатив, що охоплюють транспорт, зв'язок, інфраструктуру, електроенергію, економічні послуги та міське планування.

Наразі вже близько сотні державних послуг переведені в цифровий формат і доступні через програму DubaiNow. Міська влада каже, що після завершення проєкту вони заощадять 900 млн дирхамів ($245 млн) за рахунок відмови від паперових операцій. Система моніторингу водіїв автобусів з використанням штучного інтелекту значно зменшила кількість ДТП, спричинених втомою, зазначається у даних управління доріг і транзиту. Також у місті вже є три автономні поліцейські дільниці: там можна сплатити штраф або повідомити про порушення, не спілкуючись із людиною.

Дубай робить ставку на безліч високотехнологічних проєктів із використанням інноваційних технологій, щоб зміцнити свій smart-статус. Нещодавно там спорудили бетонну будівлю заввишки 10 м за допомогою 3D-принтера — як приклад того, як емірат планує зводити майбутні об'єкти. Мабуть, найвідоміший проєкт — гіперлуп Дубай-Абу-Дабі. Його вартість може сягнути $6 млрд, коли буде завершено будівництво системи довжиною 151 км. Наразі вже споруджено 10-кілометрову ділянку.

Не варто думати, що Україна стоїть осторонь глобальних процесів. Швидше навпаки, йде у фарватері smart-революції. Є й свої віхи. Так, 19 червня 2015 р. можна вважати точкою відліку для smart city в Україні. Цього дня на 17 станціях київського метро з'явилися турнікети для безконтактної оплати проїзду, запроваджені за підтримки державного Ощадбанку. Завдяки цьому українська столиця стала п'ятим містом у світі з безконтактною оплатою у підземці.

Безконтактні платежі з того часу щільно увійшли в наше життя, а технології «розумного» міста продовжують впроваджувати: від державних сервісів до комерційних рішень. І вже за кілька років, цілком імовірно, у городян з'являться нові звички, що спрощують життя, а саме місто озброїться арсеналом інструментів, що допомагає скорочувати відходи й ефективно використовувати енергоресурси.

Smart-майбутнє настає