РУС
Партнер проекту
Як не потрапити в сумну статистику
Поради лікарів, дієтологів і тренерів про профілактику ССЗ
«ДС» поговорила з провідними українськими лікарями-кардіологами, фітнес-тренером і дієтологом про те, як уберегти себе від серцево-судинних захворювань
Партнерский проект зі швейцарською фармацевтичною компанією ACINO в Україні
Сьогодні серцево-судинні хвороби є головною причиною смерті в усьому світі. На жаль, ні прогрес медицини, ні старання вчених і лікарів поки не змогли змінити цей показник. Щороку в світі через проблеми з серцем помирають приблизно 18 млн людей. Погодьтеся, така цифра змушує задуматися.
Головними факторами ризику хвороб серця та інсульту лікарі називають неправильне і незбалансоване харчування, малу фізичну активність, сидячий спосіб життя, куріння і вживання алкоголю.
Ми живемо в світі, який швидко змінюється, і щоб встигати за змінами, жителі великих міст зовсім забувають про правильний розпорядок дня і розподіл навантажень. Ми завжди кудись біжимо, перекушуємо на ходу бургером, запиваємо «Колою». Нескінченні дедлайни замінюють нам здоровий сон, а для того щоб розслабитися, ми частіше заходимо до бару, ніж до тренажерного залу. Через це вже в молодому віці у багатьох людей фіксують підвищення артеріального тиску, високий рівень глюкози і ліпідів у крові, а також зайву вагу і слабку фізичну підготовку.
Хоча загальна картина вимальовується і не найоптимістичніша, шанс не потрапити в сумну статистику смертності через серцево-судинні захворювання є. «ДС» поговорила з професійними лікарями-кардіологами, фітнес-тренером і дієтологом про те, як потрібно змінити своє життя, щоб знизити навантаження на серце, а також про те, чому варто зайнятися профілактикою ССЗ ще в молодому віці.
Чому так багато уваги ми приділяємо артеріальній гіпертензії, її діагностиці та лікуванню? Тому що це — фактор номер один смерті в усьому світі і, на жаль, в Україні. Так, пацієнти не вмирають від просто підвищеного артеріального тиску, але тривале і неконтрольоване підвищення рівня тиску істотно збільшує ризик таких катастроф, як мозковий інсульт, інфаркт міокарда, серцева або ниркова недостатність.

Як запобігти таким ускладненням, якщо ви вже маєте артеріальну гіпертензію? Сьогодні існує тільки один секрет — якісне лікування. Це досягнення і утримання рівня артеріального тиску на рівні менше, ніж 140 на 90 мм рт. ст. А якщо ви молодше 65 років, то бажано досягти артеріального тиску менше ніж 130 на 80 мм рт. ст. Як же це зробити? Дуже просто! Потрібно разом з лікарем підібрати схему лікування, яка буде ефективно знижувати тиск. Друге завдання — ретельно дотримуватися лікарських призначень і режиму терапії.

Важливо пам'ятати, що лікування артеріальної гіпертензії — це щоденна праця. Адже на сьогоднішній день не існує іншого рецепта лікування цієї хвороби, крім щоденного прийому ліків, які вам прописав лікар.
У 2019 році були опубліковані нові рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо рівня ліпідів для кожної окремої категорії хворих. Всім пацієнтам, які мають ішемічну хворобу серця, стабільну стенокардію, які перенесли гострий інфаркт міокарда або інсульт, необхідно знизити холестерин ліпопротеїдів низької щільності більш ніж на 50% і досягти рівня 1,4 мілімоль на літр. Статини є найбільш ефективними препаратами для зниження рівня холестерину. Саме ці препарати знижують ризик повторних серцево-судинних проблем. Прийом правильної терапії після перенесеної серцево-судинної катастрофи є обов'язковим, тому якщо ви страждаєте на ішемічну хворобу серця і ще не приймаєте статини — зверніться, будь ласка, до свого сімейного лікаря або кардіолога для того, щоб визначити показання і протипоказання цієї терапії саме для вас.
Як би не йшла вперед цивілізація і медицина і скільки б інструментів вона не пропонувала нам, перемогти інвалідність і смертність від серцево-судинних захворювань сьогодні не вдається нікому. Тому первинна профілактика — це те, що дасть вам якісне життя, допоможе прекрасно зустріти старість. Якщо сьогодні у вас є зайва вага, ви зловживаєте неякісними продуктами, можливо, у вашому холодильнику стоїть пляшка «Коли», якщо ви забули, як виглядають кросівки, — згадайте про це. Фізична активність допомагає контролювати обмін речовин і гормональний фон, профілактувати не тільки серцево-судинні захворювання, а й онкологію, порушення когнітивної сфери, наприклад, хвороби Альцгеймера і Паркінсона.

Друге, на що потрібно звернути увагу, — це харчування. Не потрібно сідати на дієту, буде достатньо збалансованого харчування. Третя річ, про яку варто пам'ятати, — це гігієна сну, без неї жодна система нашого організму не працюватиме, як годинник. Порушення сну, наприклад, відхід до сну після опівночі, сьогодні розглядається як один з факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Ніколи не економте на сні! Повірте, ви можете поспілкуватися з друзями або доробити роботу і вранці.

Після гігієни сну ми згадуємо про психологічний детокс. Життя інтенсивне і важке, тому радити вам уникати стресу буде некоректно. А ось знизити інтенсивність навантаження, навчитися правильно розподіляти свій час, організувати режим відпочинку і роботи — це може зробити кожен з вас.
Лариса Анатоліївна Міщенко, професор, доктор медичних наук, науковий керівник відділення гіпертонічної хвороби
ДУ ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМНУ.
Сімейний лікар, кандидат медичних наук Суслова Наталія Олександрівна, лікар-дієтолог Інститут серця МОЗ України
Лутай Ярослав Михайлович, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник ДУ ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМНУ
Якщо говорити в цілому про те, як уберегти себе від серцево-судинних захворювань, то фізичною активністю треба займатися з дитинства і не пропускати уроки фізкультури. Зараз модно займатися бігом і брати участь у різних марафонах. Це прекрасно, але з того, що я бачу, люди, не готуючись і особливо не тренуючись, беруть участь у марафонах і біжать по 5 і 10 кілометрів. Цього у жодному разі робити не можна! Якщо ви ніколи не займалися спортом, або робили це дуже давно в дитинстві, то краще почати з мінімуму — з ходьби. Ходити необхідно не в залі на біговій доріжці, а на свіжому повітрі, щоб був приплив кисню до легень. Робити це необхідно мінімум 45 хвилин, а краще півтори години кожного дня. Звичайний пульс при ходьбі повинен бути від 90 до 125-130 ударів в хвилину. Це той пульс, який корисний для серцево-судинної системи. Якщо пульс вище 140-160 — є ризик, що серцевий м'яз починає виснажуватися.

Після того як ходьба стала вашим щоденним ритуалом, можна додавати тренування. Наприклад, кардіонавантаження, які корисні для серцево-судинної системи. Дуже добре займатися танцями, боксом, тайбо. До них добре додати будь-яку активність, спрямовану на релакс, — йогу або пілатес. Тренування повинні бути різноманітними, м'язи повинні відпочивати і розслаблятися саме при комбінації силових навантажень і занять, спрямованих на розтяжку. Багато людей про це забувають і зосереджуються або на силових, або на аеробних навантаженнях. Цього у жодному разі не можна робити.

Якщо ви щодня ходите 45 хвилин, то тренуватися треба два-три рази на тиждень, бажано, щоб кожне тренування тривало мінімум годину. Якщо заняття тривають менше, треба збільшити їхню кількість. Чим старша людина — 35+, тим більше їй треба навантажувати свій організм різними фізичними активностями.
Ксенія Литвинова, тренерка, авторка програми «Мама може» у фітнес-студії Faktura, авторка книги «Справа в тілі»
Термін «Здорова дієта» включає комплексний підхід, який допоможе як у профілактиці, так і в лікуванні серцево-судинних захворювань. Зокрема, важливо зменшити споживання насичених жирів і трансжирних кислот, одночасно збільшуючи споживання овочів, фруктів, мононенасичених жирів і омега-3 жирних кислот.

Один з найбільш широко вивчених дієтичних підходів, які ефективні як при профілактиці серцево-судинних захворювань, так і при їхній наявності, — це традиційна середземноморська дієта. В основі дієти лежить велика кількість рослинної їжі. Продукти мінімально обробляються, і люди зосереджуються на свіжих, сезонних, місцевих фруктах, овочах і зелені. Свіжі фрукти — типовий повсякденний десерт, солодощі, які містять концентрований цукор або мед, можна вживати не частіше кількох разів на тиждень. Молочні продукти — в основному білий сир і грецький йогурт — дозволяються в невеликих або помірних кількостях щодня. Рибу вживають регулярно. М'ясо птиці і яйця краще їсти в помірних кількостях — до чотирьох разів на тиждень, або ж зовсім від них відмовитися. Червоне м'ясо вживається в невеликих кількостях, при цьому оливкова олія є основним джерелом жиру.

Хоча деякі компоненти середземноморської дієти заслуговують на особливу увагу, важливо підкреслити, що загальні переваги відображають взаємодію багатьох корисних сполук, а не який-небудь один чинник. Крім того, дуже важливо дотримуватися дієти з низьким глікемічним індексом.
Олена Плахотнюк, дієтологиня, магістр спортивної дієтології, сертифікована нутріциологиня