Чому ватиканських екзорцистів схвилювали вампіри

 З'являються цілі субкультури, які просувають культ "молодого прекрасного вампіра". "Дехто намагається перетворити людей на вампірів і змусити їх пити чужу кров, чи заохочує до особливих сексуальних практик, від яких з'являються специфічні можливості", - зазначили професійні борці з дияволом на зустрічі у Римі.

Чому до цього долучилися саме екзорцисти? Бо це справжня одержимість! Мабуть, нам варто подякувати Богові за те, що свого часу за книжки про Гаррі Поттера не взялися професійні борці з відьмами та чаклунами зі Священної конгрегації з доктрини віри. Але пристрасті, як бачимо, наростають і ставки ростуть - "молодими прекрасними вампірами" вже цікавляться екзорцисти. Дивно, що дотепер ніхто з поважних церковників не звернув увагу на зомбі. Мерці, які замість лежати у могилах, повставали і ходять - ніби День Суду вже настав! Це ж чисте неподобство!

Може, екзорцисти просто відчули, що варто нагадати про себе? Будь-яка сучасна субкультура може трактуватися в поняттях "одержимості", а одержимість - хліб екзорциста. А тут ще й вампіри, якісь там "окультні практики", які виглядають на екрані цілком по-сатанинськи, кров, секс - чисто тобі "чорна меса". Чи, може, навпаки, вирішили дистанціюватися? Адже екзорцизм - така сама пожива для маскульту, як і вампіри, зомбі та інша нечисть. Звісно, кінематографічні та серіальні екзорцисти мають небагато спільного зі справжніми екзорцистами-професіоналами. Але у межах маскульту екзорцисти і вампіри зазвичай знаходяться в одній рубриці - "містика".

Дійсно, екзорцизм - одна з найбільш екстравагантних практик Католицької церкви, цілком порівнянна за зовнішніми спецефектами і, відповідно, кінематографічністю з окультними практиками. Практика ця вже доволі довгий час викликає дискусії і критику не лише "ззовні", але й всередині церкви. "Одержимість" чим далі тим частіше виявляється симптомом захворювання, а питання про "походження" хвороби - виключно питанням віри пацієнта.

Втім, кількість екзорцистів на Католицьку церкву дуже невелика. І на це, до речі, також натякнули ватиканські екзорцисти - кількість звернень до них за останні 15 років, за їхніми словами, "значно зросла". Отже треба подумати про збільшення штату - не зважаючи на витрати. А витрати немалі. Екзорцизм вважають чи не найбільш небезпечною духовною практикою у Католицькій церкві - і не лише для "пацієнта", а й для "терапевта" також. Тому виховання, освіта, підготовка, підтримка а також контроль за їхньою роботою вимагають чимало ресурсів.

Але чи дійсно телевампіри заслуговують на увагу з боку саме екзорцистів? "Одержимість вампірами", яка головно зводиться до більш-менш сміливих сексуальних фантазій, моди "вамп" і ігрових форм поведінки - прояв чергової субкультури. Те, що вона швидко охоплює світ, є результатом наявності інтернету, а не підступу диявола. Нікому не спадає на думку залучати екзорцистів до "одержимих" іншими субкультурами штибу толкієністів чи любителів аніме.

"Вампірська" субкультура за всіма ознаками є такою самою. Єдина відмінність, що предмет бажання - не ельфи чи герої зі здоровенними мечами, а вампіри. Які вже не є "негативними персонажами" в старому стилі. Втім, це теж зовсім не "знахідка" "Сутінків" чи "Справжньої крові". Подібні метаморфози "добрих"/"поганих" у сучасному маскульті дуже популярні.

З точки зору суто дидактичної це, звісно, нікуди не годиться. Порядні дівчатка мають пам'ятати, що не варто зв'язуватися з поганими хлопчиками (хоча від створення світу порядні дівчатка, зазвичай, так і роблять, і з того часом народжуються цікаві і навіть великі сюжети). А головне - добро і зло мають бути чітко відділенні одне від одного, не викликати сумнівів і боротися між собою до загину.

З точки зору доктрини багатоманітності світу, плюралізму і толерантності ці застарілі уявлення про "добрих" і "поганих" мають бути переглянуті - адже все є лише питанням виховання, кута зору та інших обставин. У межах такої картини світу немає місця для "абсолютного зла" - що найбільше дратує церкву, і не лише католицьку. Але мейнстрім залучення традиційних "лиходіїв" до гурту протагоністів, є просто ознакою часу. І зовсім не у культуртрегерстві розходиться - просто "погані" завжди продаються краще, ніж "добрі". Дівчатка люблять поганих хлопчиків, жінки люблять демонічних чоловіків, всі хочуть "бути особливими". І нічого дивного в тому, що вся ця "вампірщина" наскрізь сексуалізована, бо секс також добре продається.

Можна було би заспокоїти поважних екзорцистів: захоплення вампірами - має небагато спільного зі справжньою "одержимістю дияволом". І тому не варто шукати на ТБ виправдання власному існуванню. Єдина "одержимість", яка тут присутня - одержимість легким чтивом/дививом і стара добра сексуальність, від якої ніякий екзорцим не допомагає.

А якщо церкві розходиться не так у практичній перемозі над дияволом, як у здатності його розпізнавати, у готовності протистояти злу - то чому обрали за мішень саме вампірів і дивні сексуальні смаки? Адже у світі є доволі іншого - значно більшого - зла. Зокрема такого, яке ніхто не поспішає розпізнавати, назвати, тим більше - виганяти.