Медіа-експерт про те, як "відмивати новини"
Все частіше журналісти стикаються з проблемою: неперевірені новини, засновані на неіснуючих фактах і спікерах. Є навіть спеціальні ЗМІ, які створюють fake news (фейкові новини) і існують для "зливу". І часто, така інформація, в гонитві за увагою читача і швидкістю потрапляє на сторінки видань і на телеекрани помилково. Ось декілька порад від економічного журналіста Ганни Денисенко, яка не один раз ставала жертвою судових розглядів від ньюзмейкерів, проте виграла у всіх них.
"ДС": Як перевіряють факти?
Г.Д.: У сучасних медіа для того, щоб уникнути ненавмисних помилок, використовується інститут фактчекінгу. Ця робота вимагає загального знання новинної картини світу і вміння швидко знаходити потрібну інформацію. В авторитетних виданнях фактчекери не є технічними фахівцями, а їх робота вважається високопрофесійною, в майбутньому багато з них стають репортерами або повноцінними редакторами. В міру розвитку інтернету в мережі з'явилися нові ресурси, присвячені фактчекінгу, проте в основному вони не для перевірки журналістських текстів, а для перевірки політичних висловлювань. Багато в чому розкрутці фейкових повідомлень також сприяють твіттер-акаунти відомих людей. При цьому в інтернеті є ресурси, які дозволяють перевірити джерело фейкових новин, наприклад Check Please.
"ДС": Чи завжди журналісти помилялися?
Г.Д.: Одним з перших прикладів фейкових новин професор школи журналістики Колумбійського університету Роберт Лав називає (хоч і жартома) трактат VIII століття, в якому римському імператору Костянтину Великому були приписані слова про інститут папства. Незважаючи на тривалу історію інформаційних підробок і неточностей, вигадані новини в їх сучасному розумінні з'явилися давно. В основі таких повідомлень часто лежать матеріали, надіслані самими читачами або, як сказали б зараз, user-generated content. Та в українських медіа вони трапляються досить часто і зараз, через гонитву за сенсаціями, часом публікаціїї та неможливістю її "відмити". Також прогалини в законодавстві можуть стати в нагоді в таких випадках.
Що говорити про нас, якщо навіть New York Sun, зробила собі ім'я на передруці статей з неіснуючого наукового видання. Однак найчастіше вигадані новини в Україні стосуються політики та економіки, адже саме в цих сіерах найбільше приватних інтересів та бажання заплямувати репутацію людині чи компанії.
"ДС": Чи критичні помилки для репутації ЗМІ?
Г.Д.: Ставлення до фактів у світовій журналістиці дуже серйозне. В Україні відповідальність за неточну або недостовірну інформацію не дуже впливає на репутацію самого видання, скоріше і частіше сторони домовляються про мирову угоду, але були і прецеденти. Звісно серйозні ЗМІ намагаються не публікувати неперевірену інформацію, проте від проколів ніхто не застрахований.
"ДС": Коли журналісти брешуть навмисно?
Г.Д.: У якийсь момент власне fake news стали окремим жанром. Жанрове очікування в даному випадку таке, що читач заздалегідь упевнений в тому, що мова йде про вигадану подію. В результаті в 1990-х роках у світі стали з'являтися видання, що спеціалізуються тільки на фейкових новинах. Якщо фейкові новина виявляється в інформаційному просторі поза свого джерела, її цілком можуть прийняти за реальне новинне повідомлення.
