Глосарій мемів тижня. Кізячий страх та Суркоцид

Авдіївський пасьянс — кривава гра Володимира Путіна без дотримання будь-яких правил за допомогою російсько-терористичних масованих обстрілів з РСЗВ "Град" і важкої артилерії українського міста Авдіївка та її околиць, починаючи з 29 січня 2017 р. Як зізнався кремлівський речник Дмитро Пєсков, метою цього є "зайвий привід для скорішого відновлення діалогу і співробітництва між Росією і Америкою", хоча на межу гуманітарної катастрофи поставлена не лише окремо взята українська Авдіївка, а й окуповані Росією міста по іншу лінію фронту включно із "столицею" самопроголошеної ДНР — Донецьком. Наразі українська відповідь фактично заблокувала подальше розгортання Авдіївського пасьянсу. А також призвела до того, що під час піар-виїздів на передову ватажка терористів Захарченка вже навіть не встигають прибирати з кадру трупи бойовиків.

Безслівний регіолект — намагання винайти окрему "донецьку мову", в якій по факту просто немає оригінальних слів. Про початок псевдонаукового експерименту під назвою "Донецький регіолект" оголосила у Донецьку 31 січня 2017 р. група колаборантів на чолі із В'ячеславом Теркуловим, який видає себе за професора та завідувача кафедрою російської мови Донецького університету. У планах проекту, що фінансується із окремого гранду фонду "Русский мир", створення не лише певних методичок, а й повноцінного словника. Втім, сам же Теркулов зміг назвати лише два притаманних саме "донецькому регіолекту" слова — "тормозок" і "тремпель". І це при тому, що першим терміном, що означає взяту із собою в копальню їжу, користуються не лише шахтарі Донбасу, а й Караганди, Солігорська, Воркути, Інти, Нарви і Кривого Рогу. Ну а друге слово, і це загальновідомо, вживають переважно харків'яни. Більше того, існує легенда, що на початку XIX ст. в Харкові була фабрика готового одягу Тремпеля, який мав моду друкувати своє прізвище на плечиках, на яких і продавали одяг. Хоча для винахідників Безслівного регіолекту ці "укропські" історії як страшний м'який знак у слові "Донецьк".

Братський паркан — прикордонна зона, встановлена на кордонах Псковської, Смоленської та Брянської областей Російської Федерації із "братньою" Республікою Білорусь. Як йдеться у наказі директора ФСБ РФ Олександра Бортнікова, оприлюдненому 1 лютого 2017 р., прикордонна зона встановлюється для "створення необхідних умов охорони державного кордону РФ". На думку білоруського МЗС, такі односторонні заходи "йдуть врозріз цілій низці існуючих домовленостей, що передбачають базовий принцип відкритості кордонів між РБ і РФ". А згідно з оцінками інтернет-спільноти існування Братського паркану є свідченням як різкого охолодження стосунків між Путіним і Лукашенком, так і фактичного провалу проекту Митного союзу, який так довго плекали нинішні хазяї Кремля.

Кізячий страх (від жарг. "кізяки" — назва парамілітарних організацій Росії під виглядом "відродженого козацтва", які російська влада використовує у своїх пропагандистських та репресивних цілях, а також для участі в усіх опосередкованих війнах) — внутрішній стан російських громадян — членів козацьких організацій, які у 2014 р. залюбки вояжували до українських Криму і Донбасу, але тепер навідріз відмовляють отаманам у власній перспективі опинитися в так званих ДНР та ЛНР. Термін виник після оприлюднення 3 лютого 2017 р. Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України даних про тотальні відмови (до 90 випадків зі 100) у Ставропольському краї РФ представників місцевих козацьких організацій брати участь у бойових діях на Донбасі. Соцмережеві експерти з психології впевнені, що Кізячий страх нині є цілком природним емоційним процесом, адже бути гарматним м'ясом — це не якихось беззахисних підлітків або бабусь на базарах нагайкою шмагати.

Пишаємося Зозулею (анг. Proud Of Zozulya) — назва флешмобу в соцмережах на підтримку футболіста української збірної Романа Зозулі, якого під час переходу із севільського "Бетіса" до мадридського "Райо Вальєкано" тамтешні ультраліві фанати обізвали нацистом. Приводом для такої образи, що може коштувати Зозулі великої перерви в ігровій практиці, була його майка із державним українським гербом, а також загальновідомі факти підтримки нападаючим української армії. Тепер перед нашим футболістом стоїть важкий вибір — або все ж грати у "Райо Вальєкано", де постійно перейматися безпекою своєї сім'ї, або повернутися до Севільї, де кілька місяців можна буде лише тренуватися, а не грати в офіційних матчах "Бетіса". Тож Пишаємося Зозулею — акція виключно моральної підтримки, якої, втім, давно не удостоювалися інші українські спортсмени.

Псевдопослаблення Трампа — розтиражована 3 лютого 2017 р. російськими ЗМІ новина про те, що президент США Дональд Трамп буцімто послабив санкції проти російської ФСБ, введені його попередником Бараком Обамою. Утім, у своєму коментарі американським мас-медіа Трамп був категоричним: "Я нічого не послаблював". А послідовний критик політики Кремля та відомий своєю антипатією до Трампа впливовий сенатор Джон Маккейн взагалі сказав, що останнє рішення Білого дому несе суто технічний характер. Інтернет-фахівці із проблем путінських зовнішньополітичних марень вважають, що Псевдопослаблення Трампа є загостренням поточного обсесивно-компульсивного розладу Путіна, викликаного останньою телефонною розмовою з американським президентом "ні про що". Або, як охарактеризував цей діалог глава МЗС РФ Сергій Лавров, "розмова між президентами була гарною і в політичному, і в людському сенсі, була сконцентрована на концептуальних речах без поглиблення в деталі".

Суркоцид (від рос. "сурок" — бабак та лат. caedo — убиваю) — знищення чи виведення з ладу бабаків у головних російських зоопарках, аби ті не змогли виконати свої обов'язки у День бабака, тобто спрогнозувати строки настання для Росії весни. Термін виник 2 лютого 2017 р. саме у День бабака, коли працівники Московського зоопарку не змогли вивести з анабіозу свого гризуна, а їхні колеги у Санкт-Петербурзі взагалі констатували смерть тамтешнього бабака. В Мережі з'явилася підозра, що Суркоцид — справа рук спеціальної ДРГ, що складається або з таємних пітерських "бандерівців", або з московських гастарбайтерів-"правосеків", або з перекинутих підводними човнами НАТО на береги Неви та Москви агентів СБУ, або з усіх  разом узятих. А мета цієї спецоперації — покласти край усім сподіванням на "русскую весну".