Чому в військові капелани не беруть священників УПЦ МП
В Московському патріархаті скаржаться на "дискримінацію" у питанні капеланства у війську. Про це в інтерв'ю "НГ-релігії" повідомив зам голови синодального відділу УПЦ МП із взаємодії зі збройними силами архімандрит Лука Винарчук. Він наголосив на тому, що йдеться саме про службу в зоні АТО на південному сході - за словами о. Луки, звідти постійно надходять прохання про командирування священиків, яке Міністерство оборони розподіляє "дуже своєрідно". Тобто завжди на користь або греко-католиків, або "самопроголошеного Київського патріархату", від яких в зоні АТО присутні кілька десятків кліриків. А УПЦ, яка є "найбільшою релігійною організацією країни" отримала лише одне-єдине запрошення. Священик запевняє читачів "Независимой газеты", що справа у "політичній правильності" УПЦ КП та УГКЦ "з точки зору влади".
Цей виступ викликав дивні почуття. Частина кліру та єпископату УПЦ МП відповідно до "генеральної лінії", яку провадять з московської патріархії, вважають конфлікт на Донбасі "міжусобною", "братовбивчою" війною, "громадянським конфліктом", звинувачують у ньому українську владу, закликають паству не брати участі в АТО і т.п. І тут-таки ображаються, що їх не пускають взяти участь у подіях в якості капеланів урядових військ.
Цікаво виглядають і образи на уряд, який "несправедливо" розподіляє заявки. Хоча, здавалося б, зрозуміло, чому саме уряд намагається уникати церкви Московського патріархату - на лінії фронту питання лояльності коштує надто дорого. А лояльність УПЦ МП надто відверто рветься по шву між Україною і Росією. Київська митрополія дотепер так і не визначилася з власною позицією щодо політичних подій у країні. Митрополит Онуфрій відверто демонструє лояльність власному московському начальству, і, судячи в усього, ставить її вище за примирення (зокрема, церковне) в Україні.
Нарешті, є і зовсім просте пояснення: бійці, які протистоять проросійським бойовикам і російській зброї можуть дещо різко реагувати на згадування патріарха Московського під час служби. Адже роль патріарха Кирила у становленні доктрини "Руського миру" і, відповідно, теперішніх подіях, надто добре відома. Улюблена мантра про те, що "церква поза політикою", тобто навіть війна між Україною і Росією не зможе вплинути на церковну єдність Києва з Москвою, - не відповідає реальному становищу. Просто тому, що керівництво РПЦ надто заангажоване у політику Кремля. "Єдність історичної Русі" тут давно підмінила таку дрібницю, як "єдність у Христі". Трапилося це не вчора, не цього року і навіть не минулого десятиліття - а значно, значно раніше. А тому і призначення тих чи інших капеланів у військо є питанням частково політичним, а не суто духовним, в чому нас намагаються переконати.
Тому частково скарги замглави відділу з питань капеланства про "дискримінацію", висловлені саме російській газеті, є підтримкою російської суспільної думки про те, що в Україні "хунта" порушує права віруючих і взагалі "щемить канонічних православних". А частково - це побоювання за те, що УПЦ в найближчому майбутньому може "не вписатися" в український істеблішмент, поступившись греко-католикам і Київському патріархату. Адже присутність священиків у війську є індикатором стосунків церкви і влади, а також широти охоплення суспільства.
Тут є про що хвилюватися, адже невдовзі може бути, нарешті, прийняте положення про військових капеланів. Дотепер УПЦ МП вдавалося отримувати дивіденди від добрих стосунків з владою і навіть "конвертувати" їх у кількість парафій (видимість місійних досягнень) - як це трапилося, наприклад, при розподіленні лікарняних парафій, більшість з яких "відійшла" до УПЦ МП. Але за нинішніх умов з капеланством у ЗСУ може статися прикрість - "найбільша українська церква" може втратити цей шматок "державного пирога".
Показово те, що священнослужителі УПЦ МП, замість того, щоб змінювати щось у власній політиці всередині України, намагатися шукати спільну мову з владою і суспільством (в тому числі, власною паствою), скаржаться натомість російським ЗМІ на життя. Це, може, сподобається московському начальству. Але навряд чи зарадить проблемам УПЦ МП в Україні.
