Чому українські проститутки не дають спокою росіянам
Кожен день українські економічні новини у виконанні російських ЗМІ все гірші і гірші. Тільки тиждень тому кожному найгварційцю-"каратєлю" обіцяли клаптик землі й по два раби, аби той клаптик обробляли, - а сьогодні вже дівчаток у жовто-блакитній білизні, яких вже не видають задарма, а треба купувати на аукціоні з мінімальною ставкою в 10 грн. А про клаптик землі - і згадки немає. Інфляція з'їла, треба думати.
Російські ЗМІ взагалі дуже люблять тему "українських проституток". Ще у передвоєнні роки ця тема неодноразово піднімалася і обсмоктувалася у російській пресі з усіх боків - від етнічного особового складу Тверської до цін на секс-туризм Україною. Була навіть популярна статистика про те, що "кожна четверта повія у Європі - українка" і пів економіки країни тримається саме на секс-послугах. Загалом ці публікації цілком можна поставити на ту саму полицю, що й фантастичні романи штибу "2010: війна за Україну". Україна мала виглядати "недокраїною" - і "українські проститутки" зайняли тут достойне місце, деякі ЗМІ стверджували (і продовжують стверджувати), що взагалі українська економіка тримається саме на лонах українських жінок. Можливо, образ "Україна - це доступна жінка" мусив пробудити російське чоловіче лібідо, яке можна буде сублімувати у вигляді військової агресії. А може росіяни просто мали відчути відповідальність за стан "скрєп".
Чого б раптом тема "українських повій" знову стала актуальною? У якості виправдання того, що "міцна рука Кремля" мусить навести лад у цьому "борделі"? Чи показати, яке падіння моралі відбувається у постреволюційній країні - і налякати всіх прихильників "Домостроя"? Біда лишень у тому, що своє тіло нацгвардійцям пропонують дівчата. От були б хлопці - тоді да, тоді жахлива казка про "Гейропу" набула би довершеного вигляду. Окрім того, думка про те, що українську економіку може врятувати лише легалізація проституції, можливо, буде зігрівати російське серце, яке раз-по-раз пропускає удар, коли рубль сягає чергового "рекорду".
Але новина про "свідомих повій" і стриптизерок, які скидають вишиванки і демонструють білизну у патріотичних кольорах, цього разу, здається, ще й мала відіграти роль ширми для новини, яка з'явилася наприкінці минулого тижня: вищим офіцерам британської армії, які працюють в Росії, заборонили займатися сексом з місцевими жінками. Британські видання, які коментували цю заборону, пишуть про те, що Росія відновила відому з часів "холодної війни" практику зваблення з метою подальшого шантажу. Втім, ця практика, судячи з усього, не відновлена - вона ніколи не припинялася - варто згадати хоча б скандал з депутатом Палати Громад Майком Хенкоком і його коханкою, яку було звинувачено у шпигунстві на користь Росії. Або про Анну Чапман.
Тобто в уявленні росіян буває проституція й буває проституція. Якщо вона, наприклад, заради Отєчєства - то це дуже навіть схвально. Героїню такого сюжету ніхто і не подумає обмазувати дьогтем і вивалювати в пір'ї. Навпаки, з нею будуть співати пісень "про Родіну". Дівчата не "продаються" за мерзенні грошові знаки, а "служать Радянському союзу". Інша справа - коли дівки у жовто-блакитній білизні шукають знайомства з "каратєлями" з Нацгвардії - оце вже "фашизм", "аморалка" і взагалі, мізерабль.
Чутливість до "питання сексу" в Росії, здається, зберігається ще з часів СРСР, в якому секс, звісно, був - але виключно "в службових цілях". Тобто це свого роду храмова проституція. Будь-яка "приватизація" сексуальності трактується як "присвоєння громадської власності". Звідти ці сміхотворні "десять гривень", які виставляють дівчата, за версією рос-ТВ, як "стартову ціну" на свої послуги. Бо якщо б українські дівчата, як мусульманки, що підтримують ісламістів, просто організовували на підтримку бійців польові борделі, і робили це виключно з патріотичних міркувань - то це було би для радянських мізків менш ганебно. Бо це ж все-таки "за ідею" (хоч і ворожу).
