Чи врятують коломийки українське радіо
50%, які наразі за законом мають бути віддані під українську музику, виявляється, вже замало. Принаймні, за словами прес-служби Міністерства культури, міністр Кириленко вважає, що "вже склалися обставини", які дозволяють перейти до такого розподілу ефірного часу. А поки що міністр хоче перевірити всі найбільші радіостанції - з FM-ками включно - щодо виконання 50%-ї присутності "українського продукту". Щодо музики, таким "продуктом", згідно з законом, є твори українських авторів та виконавців.
Це нагадало мені незабутні концерти світанку незалежності, коли пішла перша хвиля "переходу до національного" і в репертуарах в обов'язковому порядку з'являлися "національні продукти". Тоді, наприклад, довелося мені почути обробку української народної пісні - якщо не помиляюся, це була "Прилетіла перепілонька" - для органу. Цією обробкою в Київському Домі органної та камерної музики "розбавляли" концерти, що складалися з творів Баха, Мессіана, Регера. Нема ради - в репертуарі мав бути "український продукт", але саме для органу українські композитори чомусь майже нічого не писали. От і викручувалися органісти, як могли.
Здавалося, з того часу пройшло немало років, "совок" відкотився за обрій. Та ні. Мерці, як свідчить Голівуд, повертаються. От і Андрухович нещодавно в одній зі своїх колонок описав, як в якійсь тернопільській кнайпі музиканти від щирого серця присвятили пісню воїнам АТО - і це виявилися "Господа офицеры" у перекладі українською. Тобто "Перепілонька" для органу - це ще було доволі інтелігентно, як я тепер розумію.
Міністр Кириленко з суто радянським завзяттям береться перекроювати ефір, витискаючи з нього все "іноземне" на користь "українського". Дарма, що те, що заслуговує на увагу, що є дійсно вартісним, конкурентноспроможним в українській музиці, і без того не ображене увагою радійників. Цікавіше те, що міністр культури вважає за можливе керувати політикою радіостанцій і нашими смаками на власний розсуд. Він вирішив, що "ситуація дозволяє" - і цього достатньо, аби радіостанції переглянули свою політику на користь того, що міністр вважає за "достойне".
Радянські методи, зрозуміло, матимуть радянські ж наслідки. Поки радіостанції будуть наповнювати наші години у транспорті "калинами", коломийками та запальними весільними піснями, і нестимуть збитки через зменшення кількості слухачів, у слухача формуватиметься стійка відраза до "української попси", як це вже трапилося з російським шансоном, а до нього - з піонерськими піснями та Левом Лещенком.
Міністрові не сяйнула жодна творча думка щодо того, як би "витиснути" російську попсу з ефірів - а саме цим, здається, він і виправдовує чергову свою совкову ініціативу. Але він не обмежив саме російську попсу 25 відсотками (можна було обмежити і п'ятьма у нічний час). І він не вигадав яку-небудь цікаву схему промоції та розвитку українських музичних продуктів. Навіщо напружуватися? Достатньо простої вказівки "підняти надої". А складнощі радіостанцій та їхні збитки цікавить державного мужа не більше, ніж доля індіанців.
Зрозуміло, що найгірше знову доведеться радіостанціям та програмам, обтяженим добрим смаком та тематичним репертуаром, пов'язаним з "неукраїнськими" жанрами - на кшталт джазу чи року. Їм лишать 25% ефірного часу - при чому в пройм-тайм доведеться ділити цей час, знову ж таки, з "українським продуктом" - в тим, навколо чого вони вже сформували власну аудиторію, витіснивши більшу частину 50-відсоткового "обов'язкового українства від Мінкульту" у "мертвий" час.
Постраждають радіостанції, які послідовно знайомлять українську публіку з тим, що відбувається у різних жанрах світової музики - і які тепер мають всі шанси втратити таку можливість взагалі, бо 25% ефірного часу вистачить хіба на коротенький "забіг" по головних подіях і новинках.
Для таких станцій і програм лишиться інтернет-мовлення. Що з одного боку скоротить аудиторію, з іншого - скоротить кількість людей, які матимуть доступ до світових музичних доробків. Тобто культурна ізоляція, про яку, судячи з усього, мріє для нас міністр культури, нарешті стане беззаперечним фактом.