Яценюк вдруге за два тижні переграв Порошенка
"Пакет економічного зростання", який представив на сьогоднішньому засіданні уряду Арсеній Яценюк, включає в себе декілька документів - новий бюджетний кодекс, реформування фіскальних органів, створення служби фінансової розвідки, закон про бюджетну децентралізацію тощо. Всі ці сміливі і довгоочікувані реформи тепер будуть пов'язуватися у суспільстві з іменем прем'єра Яценюка. У своєму виступі Арсеній Петрович говорив про уряд як ініціатора реформ, про парламент, який мусить повернутися з відпустки для обговорення урядових нововведень аби підтримати їх вже у вересні, але жодного разу не згадав про Президента. Хоча подібні кардинальні реформи, за логікою, мав би презентувати Глава держави, а уряд - їх втілювати. Поки Яценюк виступав у Кабміні, Президент Порошенко також робив важливу справу - зустрічався з волонтерами, які допомагають військовим у зоні АТО. Проте виглядає дивним, що пакет економічного зростання все ж ініціював не гарант.
З огляду на це можна стверджувати, що Яценюк все активніше позиціонує себе як самостійного гравця, який вдруге переграв команду Президента. Вперше це сталося після гучної заяви про відставку, яка так і не відбулася. Зате дала можливість прем'єру натиснути на депутатів із колишньої коаліції задля прийняття змін до бюджету і податкового кодексу. Власне, вже перша перемога Яценюка над депкорпусом і президентською командою значно підвищила його рейтинг. Тепер же ефективні реформи дадуть можливість прем'єру стати найрейтинговішим політиком в державі.
З цим багажем він точно стає найбажанішим першим номером у передвиборному списку президентської партії "Солідарність". Проте очікуваний злет популярності Яценюка несе для нього і значні ризики. Головний - не може прем'єр-міністр бути популярнішим за Президента. Інакше у виборця виникне бажання поміняти їх місцями. Тобто, самостійність Яценюка закладає міну уповільненої дії під владну команду. Бо Арсеній Петрович, по суті, стає для Порошенка таким само незамінним прем'єром, яким був Азаров для Януковича. Проте у Азарова не було політичних амбіцій, а в Яценюка є. Ще й значні. То ж після парламентських виборів можна очікувати конфліктних ситуацій у владі. Які пояснюються звичайною логікою політичної боротьби: хтось має бути зверху...