Як відпущені сепаратисти вбивають рейтинг Порошенка
Зниження підтримки дій Президента Петра Порошенка з 54,7% за підсумками травневих виборів до 36% можна, здавалося б, пояснити просто: спрацював ефект завищених сподівань. Плюс - багато виборців вважали, що раз у нас буде Президент, то і ситуація на сході на нашу користь вирішиться швидше. Проте мусимо сказати, що на зниження довіри до Президента війна вплинула якраз меншим чином. Українці чудово розуміють, що проти України воює до зубів озброєний ворог, а те, що за таких умов наші військові йдуть у наступ - це подвиг. Розуміють громадяни, що завдяки зусиллям влади вдалося дотиснути європейців погодитися на санкції проти Росії. Тому не війна підкошує довіру до Порошенка і постмайданної владної команди в цілому, а речі, які дратують не менше за придуркуватих терористів.
Сьогодні мер Луганська Сергій Кравченко, затриманий 7 серпня батальйоном "Айдар", вийшов на волю. І не лише вийшов, він вже розповідає про свою "протиправну ізоляцію" і мріє повернутися до роботи. А ще переконує, що увесь час до свого затримання забезпечував життєдіяльність Луганська. "Багато закидів і звинувачень, - каже Кравченко, - це просто порожні слова, які не мають під собою жодних підстав, крім бажання окремих людей заробити свої політичні дивіденди". Далі мер-сепаратист дякує за своє звільнення... керівництву країни. За логікою, після звільнення Кравченка варто очікувати кримінальних переслідувань "айдарівців". Бо якщо він "протиправно ізольований", значить, його викрадали, а це - важка стаття Кримінального кодексу. "ДС", до речі, ще десять днів тому прогнозувала, що Кравченко вийде сухим із води...
Варто згадати, що він не перша посадова особа, яка була затримана за підозрою у підтримці сепаратистів, і вийшла на свободу, відбувшись легким переляком. "Народний губернатор" Луганщини Арсен Клінчаєв трохи посидів у столичному СІЗО звідки вийшов на підписку після чого влаштував провокацію на Майдані, а пізніше засвітився на дніпровському пляжі з шашликом і дівчатами. Тиждень тому Клінчаєва знову затримали. Але не правоохоронці, а депутати від "Свободи". Тобто, затримання у такий спосіб може кваліфікуватися як "протиправна ізоляція". Інший підозрюваний у зв'язках із сепаратистами - секретар Слов'янської міськради Олександр Самсонов - був затриманий 15 липня. За кілька днів він з'явився на публіці і повідомив, що тепер працюватиме на благо єдиної України і свого міста. Це лише резонансні приклади того, як нинішня влада власними руками пиляє гілку, на якій сидить. Точніше, гілочку.
До чого тут Президент? А до того, що кожен із випущених на волю сепаратистів підриває віру українців. Варто випустити ще з десяток таких кравченків, і в Порошенка буде вже не 36%, а 26. Саме зневіри народу у владі добивається Кремль. Аби взяти Україну голіруч.
Ще один момент - кадрові призначення. "ДС" писала про нових керівників столичних районів, за багатьма з яких плаче люстрація. А якщо копнути глибше, то стане зрозуміло, що на посади люди призначаються як за помаранчевих часів - родичі посадовців, родичі родичів посадовців, куми, свати, брати. Але не фахівці.
І, останнє. Згідно з опитуванням TNS, 20% українців упевнені, що Порошенко зможе вирішити всі проблеми, 46% думають, що він буде намагатися, але вийде у нього не все. Тобто громадяни не розчарувалися у Президентові. Десь так само було на початку і з Ющенком. Але Віктор Андрійович профукав все. Бо: 1) нікого не посадив із тих, хто під час виборів розколював країну; 2) пробачив усіх, хто фальсифікував вибори 2004-го року, а декого ще й нагородив; 3) робив кадрові призначення, від багатьох з яких українці лише крутили пальцем біля скроні; 4) не зламав корумповані схеми; 5) пробачав корупціонерів зі свого оточення. Порошенка не порівнюють з Януковичем, бо це люди різного ґатунку, але порівнюють з Ющенком. Зі зрозумілих причин. Тож скільки з цих п'яти самовбивчих "пострілів" вже пролунало за три місяці президентства?
