Як Кличку не перетворитися на зіц-голову
Перемога з величезним відривом від суперників це аванс, виданий киянами Кличку. У якого є два варіанти: перший - перевершити найуспішнішого мера столиці часів незалежності Олександра Омельченка або ж другий - стати кимсь на кшталт Черновецького. Ми не про адекватність, а про скандальність. Стартові можливості Віталія Володимировича виглядають дуже добре: він матиме у Київраді промерську більшість, його підтримуватиме президент, посади столичного голови і голови КМДА об'єднають, не матиме він особливих проблем і в спілкуванні з урядом. Проте у Кличка є декілька проблем, які йому нашкодять.
Перша - відсутня стратегія розвитку Києва. Не передвиборна програма, а саме стратегія. То ж очікувано, що новообраний мер буде хапатися за прожекти своїх попередників. Ми почуємо і про новий план спорудження метро на Троєщину, який щоразу малюють лиш би не починати реальне будівництво, і про реконструкцію Бортницької станції аерації, і про спорудження нового сміттєспалювального заводу і ще про багато речей, про які говорилося роками. Говорилося і не виконувалося через брак коштів і популізм. Вже восени піарникам Кличка доведеться вигадувати різні пояснення, чому їхній патрон нічого робить. Звісно, до Нового року можна піаритися на боротьбі з наслідками діяльності "папєрєдніків". Але від того рейтинг мера точно не зросте.
Друга проблема - відсутність команди, яка б реалізовувала програми розвитку міста. Де знайти фахівців, не заплямованих майновими чи земельними скандалами? Взяти на роботу в мерію молодих і зелених ще не означає досягнути ефективності управління містом. За часів Черновецького на роботу керівниками управлінь приймали гарних дівчат і проворних хлопців. Які здебільшого дивилися, де б що прикарманити. Оскільки Кличко і близько не є мером-господарником, йому доведеться брати на роботу людей, які знаються на господарських і фінансових питаннях. Людей зі старої гвардії. В кращу випадку ми побачимо на посадах замів пенсіонерів із команди Омельченка, в гіршому, молодиків і молодичок Льоні-"космоса". В кулуарах називають ім'я Анатолія Коваленка - колишнього голови Печерської РДА, який в депутати не пішов тому, що йому начебто було обіцяно посаду першого заступника в КМДА.
Третя проблема - хто буде секретарем Київради. Вести засідання міської ради Кличко навряд чи захоче. Це справа нудна та й вимагає гарного володіння державною мовою. У Черновецького для такого випадку був на підхваті Олесик Довгий, Попову з Банкової спустили Герегу. За повністю лояльної до Кличка більшості секретарем може насправді стати будь-хто. Але сам Кличко будь-кому не довірить, оскільки ця людина завжди з'являтиметься з мером на публіці, кластиме квіти, сидітиме поруч в президії. Простіше кажучи, відразу ж стане політичною фігурою. Тому припущення, що секретарем стане "батьківщинець" Володимир Бондаренко, який таким чином отримає синекуру за втрату посади голови КМДА, навряд чи має під собою підстави. Скоріш за все кандидатів в секретарі голова обиратиме між своїми. Тут називають імена Андрія Страннікова, Олега Гаряги і навіть симпатичної депутатки Рени Назарової.
Четверта і найсерйозніша проблема Кличка на посаді - це громадський контроль. Якщо Омельченко працював у ті часи, коли громадянське суспільство знаходилося в зародковому стані і мерові доводилося враховувати не думку киян, а боротися проти олігархів та держчиновників, які намагалися "видоювати" у градоначальника столичну землю і власність, то діяльність Київради і КМДА зараз буде знаходитися під мікроскопом. Будь-яке на думку громади неправомірне рішення виводитиме людей на мітинги та майдани. То ж Кличку, який, вочевидь, в якості мера планує зосередитися не стільки на господарстві, скільки на пошуку під гарантії свого славетного імені зарубіжних інвестицій для розвитку столиці, доведеться мати міцний тил.
За часів Черновецького (та й Попова) господарством міста де-факто керував Анатолій Голубченко. А політичними процесами керували з Банкової. Кличку, якщо він хоче залишатися самостійною фігурою з перспективою стрибнути вище, аніж мерство в столиці, доведеться розставити на ключові посади людей, які працюватимуть і не крастимуть. А ще доведеться вступити в конфлікт з можновладцями, які обов'язково спробують протягувати через Київраду корупційні майнові і земельні питання. Чи готовий він до таких конфліктів, покаже час...
