Вміння визнавати помилки: ФГВФО шукає "крайніх"
На думку суддів Окружного та апеляційного адмінсудів Києва, віднесення банку "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних було передчасним та занадто жорстким рішенням, що не відповідало поточній ситуації. Тож судді задовольнили позов кредиторів банку.
Відповіді Фонду гарантування вкладів не довелося довго чекати. Керівники ФГВФО фактично визнали відсутність механізму виправлення помилок НБУ і Фонду при ліквідації банків та небажання чиновників цих установ відповідати за це. Про це йдеться в авторській колонці заступниці Директора-розпорядника фонду гарантування вкладів Світлани Рекрут на liga.net. Як і годиться у подібних статтях, відповідальність за неспроможність або небажання визнавати та, головне, виправляти помилки, перекладається на будь-кого, але тільки не на себе. Тож пані Рекрут розпочала пошук "крайніх" та навіть звинуватила суддів, що їхні дії призведуть до втрат бюджету на відшкодування збитків постраждалих вкладників "Хрещатика".
Але головна думка, яку ретранслює високопосадовець Фонду, далека від цього окремого банку. З економічної точки зору вибір банку "Хрещатик" для розвитку реальної ідеї цієї статті є дивним - прямі виплати Фонду гарантування по цьому банку складають близько 2,5% від загальних виплат фонду, а саме 2,5 млрд. грн. проти майже загальних 100 млрд. І це все без опосередкованого тиску на останню цифру ситуації з Приватом.
Через це пані Рекрут навіть доводиться використовувати звичайні для такої ситуації сумнівні методи. Вона вдається до введення в оману, коли, зокрема, повідомляє, що в банку "в касах був нульовий залишок коштів". Але щоб побачити правду, достатньо глянути на баланс "Хрещатика" в період введення адміністрації - на 05.04.16 ці залишки складали 134 млн. грн. та на 06.04.16 року 82 млн. грн. відповідно, також на рахунках банку в НБУ та інших банках було близько 60 млн. грн.
В іншому випадку вона навмисно подає інформацію під необхідним кутом. Наприклад, коли пише про унікальність "Хрещатика" з огляду на те, що оскарження проводиться не менеджментом або акціонерами, а клієнтами. При цьому замовчується дійсна унікальність ситуації з "Хрещатиком" - це майже єдиний банк, по якому рішення щодо виведення з ринку було прийнято за ТИЖДЕНЬ ДО закінчення терміну його капіталізації акціонерами!
Отже тема "Хрещатику", це по суті чудова "ширма" для того щоби нівелювати головну ідею статті - чиновники Фонду гарантування та НБУ не бажають відповідати за можливі помилки при проведенні чистки банківської системи України.
Тому що сума нанесених збитків державі саме їхніми діями або бездіяльністю дуже вірогідно буде кваліфікована як "особливо великі розміри". І це лише збитки держави. Бо також залишаються мільярдні збитки, які нанесені такими діями чиновників акціонерам банків та вкладникам, і по багатьом з них вже є або готуються відповідні подання до судів. Дуже вірогідно, що у цих збитках винними будуть ті, хто неправомірними рішеннями відносить банки до категорії неплатоспроможних та розпочинає їх ліквідацію. Працюючий банк, в який безпідставно введена тимчасова адміністрація, становиться схожий на поїзд, перед яким на повному ходу розібрали рейки. Оце і є дійсно доведення банку до банкрутства у чистому вигляді! Але не менеджментом разом з акціонерами. А саме чиновниками.
І ось на цьому місці випливає основний месседж статті - шановні панове судді, ви ж там дивиться уважно, коли розглядаєте такі суперечки. Але не на Закон та наші помилки, а на те , що ваші рішення можуть призвести до втрат держави. Бо на кону 20 млрд! У всьому цьому будете винуваті ви, шановні панове судді!
Не помилки чиновників НБУ та Фонду при виведенні банків з ринку. Не їхні прорахунки при побудові системи Фонду гарантування та принципів виведення банків з ринку без передбачення взагалі-то якогось механізму повернення банку у разі помилкової його ліквідації. І не ідея цих чиновників продавати на ринку замість дорогої застави дешевий "квиток на війну" у вигляді боргів по кредитах.
Звичайно що за квиток на війну платять із дисконтом до 80%! Та ще й потім дивуватися, що покупцями у переважній більшості випадків є самі власники боргу!
Не треба бути великим економістом щоб спрогнозувати, що така тактика цілком закономірно призведе до значної недостатності активів для повернення державних коштів, потрачених на фінансування виплат вкладникам збанкрутілих банків! Але за останнє питання винуватців вже призначено - це "злодії-банкіри", що понадавали поганих кредитів та їх акціонери. Наразі схоже починається активний пошук "відповідальних" за перші два - хто відповість за збитки держави, акціонерів та вкладників при помилковій ліквідації банку? Банкіри? Судді? Або все ж таки Чиновники?
Тільки це вже нісенітниця з юридичного боку. Заступниця глави Фонду гарантування вкладів, тобто державний службовець, публічно намагається тиснути на суддів, звинувачуючи їх щонайменше у непрофесійності. Пані Рекрут посилається на наявність рішень судів щодо деяких банків про незаконність їх ліквідації і розмірковує до яких втрат держави це призведе та хто за це має відповідати. При цьому її не дуже бентежить, що йдеться про рішення судів. У переважній більшості такі, що набрали законної сили.
"Чи свідомо, чи ж просто не розуміючи специфіку роботи банків, судді подібними рішеннями...", - розмірковує чиновниця. Не прокурор і не суддя вищої інстанції. Подібна думка представника державної структури попросту лякає, бо мова йде про суди, про одну з основ Державності!
На прикладі рішення судів щодо незаконності визнання банку "Хрещатик" неплатоспроможним, в двох словах "свідомо" і "не розуміючи" високопосадовець Фонду гарантування фактично прямо звинуватив суддів двох інстанцій у свідомому - тобто навмисному, або непрофесійному винесенні рішень щодо спорів про виведення банків з ринку на користь позивачів. І це напередодні можливого розгляду справи згаданого "Хрещатику" у Верховному суді України. Це більш ніж "прозорий натяк"!
Але ще більш лякає не звичайний тиск на суддів з боку чиновників, які можливо допустили помилку та намагаються стати понад Законом. А мета Фонду, яку озвучує пані Рекрут, прикриваючи її "страшилками" про "злодіїв" банкірів та їх акціонерів. "Наша мета - аби розпочата процедура ліквідації банку не могла бути зупинена ні у якому разі. У тому числі , подібними справі "Хрещатику" рішеннями", - пише заступниця голови Фонду.
Тобто всі , хто приймав рішення про ліквідацію апріорі праві?! Зневажаючи Конституцію, права та свободи громадян, пані Рекрут (чи то Фонд) відкидає навіть можливість оскарження їхніх дій! А судову гілку влади, розвіваючи її думку, треба взагалі усунути від цього процесу? А правоохоронні органи? Про місце для корупції при такій постановці питання навіть й не треба фантазувати. Таке бажання отримати попередню індульгенцію на свої наступні дії пояснюється відсутністю механізму виконання рішень суду щодо банку, який помилково виведено з ринку.
Але хто відповідає за наслідки відсутності такого механізму - судді, до яких, зі слів Рекрут за роз'ясненнями звертається Фонд? Або все ж таки сам Фонд разом з НБУ, які саме і розробили цю систему та забули прописати там цей самий механізм?
А коли Чиновником допущені помилки, які саме і можуть призвести до втрат держави, що робить Чиновник? Відповідь, нажаль одна - починаються пошуки "крайнього"! Що ми наразі і бачимо!
А коли Чиновнику доведеться відповідати перед акціонерами банку за те що у них відібрали банк та нанесли їм значні збитки , що робить Чиновник? Теж саме що і в попередньому випадку.
А коли Чиновнику доведеться відповідати перед вкладниками банку за втрачені ними кошти? А що відповість Чиновник менеджменту банку, якій звільнений із відповідною репутацією? Відповідь зрозуміла.
Використовуючи слова пані Рекрут у бік суддів, залишається лише запитати саме у чиновників Фонду та НБУ: "Чи свідомо, чи ж просто не розуміючи специфіку роботи банків..." як розламати подумали, а ось як відремонтувати - ні?
