Чому відмова Україні у летальній зброї з боку Трампа - це піар
Передвиборчий штаб одіозного кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа пролобіював внесення поправки до офіційної програми, якою попри спротив інших "слонів" було виключено пункт щодо надання Україні летальної зброї для подальшої боротьби з проросійськими бойовиками на сході країни. Політик-мільярдер відомий своїми заявами про поліпшення стосунків з Росією та компліментами на адресу президента РФ Володимира Путіна, але раніше вони сприймалися здебільшого як частина його передвиборчої кампанії, частиною іміджу зухвалого і скандального республіканця. Чи слід сприймати це рішення, яке було прийняте на зборах "Республіканської платформи" у Клівленді, серйозно, чи це також гра на публіку? З метою отримати відповіді на ці питання, "ДС" звернулася до директора з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерія Рябих.
"ДС" Які наслідки несе для України це рішення?
В.Р. Я вважаю, що швидких рішень очікувати не варто, бо те, що зробив Трамп, може просто бути зроблено з огляду на доречність використання в інтересах передвиборчої кампанії.
Відповідно у разі якщо цей кандидат отримає ту заповітну довіру виборців США, це не можна вважати за тенденцію в політиці, яку він проводитиме після того, як буде обраний на посаду. І взагалі я б якісь далекоглядні прогнози не робив би, тому що специфічна манера и спосіб ведення передвиборчої кампанії в США завжди відображаються на риториці тих чи інших кандидатів. Тут головним критерієм є все ж таки набрати найбільшу кількість прибічників і досягти остаточної мети - бути обраним на найвищий пост у США.
І як правило це потім мало відбивається у тенденціях політики Сполучених Штатів з обранням того чи іншого кандидата, в основі якої лежать інтереси США як держави, і реалізації зовнішньої політики як все ж таки світового гегемону і, скажімо, країни, яка встановлює правила і стандарти.
А тут в принципі, з огляду навіть на ті рішення, які ми бачимо з боку чинної адміністрації Сполучених Штатів, яку вважають занадто слабкою щодо питання підтримки України, то вона все ж таки є послідовною, і це можна бачити в рішеннях, ухвалених на нещодавньому саміті НАТО. В фінальному комюніке якого дуже сильно простежується американська позиція і основна лінія полягає у стратегічній підтримці України. До того ж, слід зважати й на властивий зовнішній політиці Сполучених Штатів елемент тяглості. Зокрема, Обама був змушений завершувати розпочате Бушем-молодшим, а наступний президент буде змушений продовжувати, бодай протягом якогось часу, політику, успадковану від адміністрації Обами. Що, звісно, не унеможливлює зміни акцентів у цій політиці.
"ДС" Тобто, зміни політики Вашингтону по відношенню до Москви, згадуючи візит держсекретаря США Джона Керрі до столиці Російської Федерації, очікувати не слід, так? Буде превалювати державна позиція, а не особиста - Трампа?
В.Р. Про це говорить аналіз попередніх дій адміністрації і у випадку зміни, якою б жорсткою не була риторика кандидатів на етапі передвиборчих кампаній, вона все ж таки після обрання на посаду президента і формування нової команди корелюється з основними напрямками державної політики Сполучених Штатів і у відповідності до національних інтересів цієї країни.
На даному етапі слід констатувати...Я просто базуюсь на аналізі тих же рішень саміту, в основу яких, я вважаю, входить 70-80% позиції США. Дана жорстка оцінка діям Російської Федерації і висловлена однозначна підтримка України, і підтримка того, що Україна має відновити свою територіальну цілісність, відповідно до Гельсинського заключного акту.
"ДС" Газета The Washington Post згадує Пола Манафорта, який працював радником у Віктора Януковича, і зараз працює менеджером кампанії Трампа. Тобто є припущення, що він причетний до цього рішення. На Вашу думку це доцільне припущення чи воно має радше конспірологічний характер?
В.Р. В мене немає достатніх підстав робити якісь висновки. Але не можна виключати впливу на поведінку кандидата того чи іншого радника, тим більше такого, який впливає на стратегію передвиборчої кампанії. Тому по суті справи передвиборча кампанія у будь-якій країні (Сполучені Штати не є якимось винятком) відзначається певним цинізмом у виборі методів і способів досягнення цілі. І ще раз повторюсь, Сполучені Штати й кандидати, які там діють, не є винятком в цій ситуації.
