Вадим Денисенко на форумі "ДС": Законодавство повинно чітко визначити людей, яких посадять за військові злочини (ВІДЕО)
Вадим Денисенко, керівник Центру дослідження Росії та окуповних територій
Це другий щорічний звіт Центру вивчення Росії та окупованих територій, який робиться з спільно з тижневиком "Ділова столиця" про ситуацію на сході України. Минулого року ми робили велике дослідження про те, що насправді відбувається на Донбасі, зараз ми трохи змінили тему - зробили велике дослідження про українсько-російські стосунки. П'ятий рік війни, особливо перед виборами - це стає дуже актуальним. Президентсько-парламентські вибори стають каталізаторами багатьох процесів, що відбуваються на сході й визначають політику в цій сфері.
На сьогоднішній день ми розуміємо, що питання миру стає одним із ключових питань передвиборчої кампанії, і треба дуже чітко й справедливо сказати собі, що абсолютна більшість кандидатів у президенти і партій, що будуть претендувати на проходження в Парламент, вони говорять, м'яко кажучи, неправду. Треба розуміти, що вирішити питання швидко і просто практично нереально на сьогодні. Говорити про те, що ми можемо забезпечити мир дуже швидко, це неправда.
По суті боряться дві концепції. Одна проросійська, що полягає в найлегшому варіанті в м'якій конфедерації України, а в найбільш жорсткій формі - це по суті сервітутне управління, тобто подвійне управління певними територіями.
Є друга концепція - певних проєвропейських сил, що говорять про те, що ми можемо завести сюди достатньо швидко миротворців, достатньо швидко вирішити питання по стабілізації ситуації із виведенням російських військ. Насправді це абсолютна неправда, і треба чітко собі сказати, що в найближчий час чи середньостроковій перспективі це майже нереалістично. Але при цьому ми продовжуємо жити в парадигмі, що все це можна відносно швидко і відносно легко зробити.
Моя концепція полягає в тому, що нам потрібно перейти від концепції самообману до концепції правди абсолютно по відношенню до всіх громадян, як на окупованих територіях, так і неокупованих. В чому полягає ця правда? Перш за все треба чітко сказати, визнати вже зараз у законодавстві перелік людей, яких обов'язково буде посаджено - тобто ці люди будуть заарештовані, тому що вони є військовими злочинцями. Друга частина - це люди, які не будуть посаджені, але водночас вони не матимуть змоги займати державні посади. Наприклад, є вчителі, які працюють в ДНР. Вони - бюджетники, знаходяться на державній службі. Але садити їх безумовно не можна. Але, якщо вони робили певні висловлювання, ці люди не будуть більше ані займати державних посад, ані робити певних висловлювань.
З іншого боку ми всі дуже вперлися в дуже красиву фразу про особливий статус Донбасу. Нас лякають багатьма страшилками. Одна з них полягає в тому, що на цих територіях буде створюватися своя міліція, свої окремі суди, прокуратури і так далі. Ми повинні чітко сказати, що закон повинен бути один на всій території України. Жодних особливих статусів для окремих територій ми робити не можемо. Але, якщо ми говоримо про міліцейський загін, то очевидно, що нам нарешті потрібно приймати закон про муніципальну міліцію, на яку справді по всій території України треба продавати певні повноваження по правозахисту на всіх територіях України. Якщо ми говоримо про призначення прокурорів і суддів, то тут не може бути особливого статусу для певних територій. Потрібно передбачити в законодавстві, що керівники прокуратури, керівники судів справді повинні отримати погодження від обласних рад. Але якщо обласна рада накладає вето, далі повинно включатися пряма можливість центральної влади України призначати ту чи іншу людину, тому що облрада займається тим, що блокує ті чи інші рішення. Нам потрібно відійти від концепції особливого статусу до того, щоб привести всі ці норми до єдиного знаменника на території України.
