Ставицький продовжує вирішувати всі питання в судах Україні

Ставицький втік з України кілька місяців тому. Проте, він нікуди звідси не зник - на різних рівнях і з різними компаніями, люди Ставицького продовжують юридичні війни. Про це на своїй сторінці у Facebook пише Вадим Денисенко.

Війни за майно, яке перейшло до людей Ставицького при, м'яко кажучи, сумнівних обставинах. Останній приклад - судова тяганина між компаніями "Вірго" та "Техно Сервіс Плюс" на Волині. Ціна питання - три автозаправки на Волині, які за дуже сумнівних обставин перейшли під дах компанії БРСМ, яка пов'язана з Едуардом Ставицьким.

Коротко історія цього питання виглядає так: компанією "Техно Сервіс Плюс" володіли два власника: один брав участь у товаристві через компанію "Вірго", інший через номінального учасника-фізичну особу. Партнери розділили бізнес у 2012 році. Унаслідок цього "Вірго" вийшов з товариства "Техно Сервіс Плюс" і забрав собі одну з трьох заправок. Інший партнер залишив собі цю компанію разом з двома заправками.

Невдовзі "Вірго" перепродала заправку компанії "Портман Тим Україна". Другий партнер, що залишився у компанії "Техно Сервіс Плюс" теж продав дві свої заправки, а гроші, судячи з усього, вивів з компанії.

Не минає й року, як компанія "Техно Сервіс Плюс" починає процедуру банкрутства, судячи з усього, гроші вивели, активів нема, а борги лишилися. У процедурі банкрутства компанія переходить в управління призначеному судом арбітражному керуючому. Колишній партнер формально вже не управляє компанією і він формально не причетний до дій арбітражника, який є процесуально незалежним.
Арбітражний керуючий "відмотує" назад заправку у нового власника (ТОВ "Портман Тим Україна"), якому її продало ТОВ "Вірго Україна ЛТД". При цьому арбітражний управляючий чомусь не оскаржує продаж інших двох заправок компанією "Техно Сервіс Плюс" після виходу з неї Вірго.

І найголовніший кричущий факт - відбиранню майна сприяє суд, який до вирішення спору по суті постановляє вилучити майно у власника та передати його в управління опоненту - "Техно Сервіс Плюс", який, нагадаємо, у процедурі банкрутства.

Заправка відзразу після її вилучення у власника потрапляє у систему Ставицького. Власник другий рік бігає по судах, заправку у нього відібрали і фактично, вона працює на Ставицького. При цьому власник навіть не розуміє, не знає і не може отримати інформацію на яких підставах "Техно Сервіс Плюс" віддав заправку у систему БРСМ-Нафта. Після цього люди Ставицького виграють суд першої інстанції, програють апеляцію, а на днях (3 липня) Вищий господарський суд відправляє всю цю історію назад на Волинь на повторний розгляд.

В перекладі на людську мову - ще як мінімум шість місяців заправка працюватиме на благо Едуарда Ставицького. При цьому, судячи з усього люди екс-міністра не збираються здаватися і вірять, що судова система, як і за часів Януковича, працюватиме на них.

Насправді, питання трьох заправок - це, безумовно, не глобальне питання, проте, насторожує те, що Ставицький може собі безболісно і безпроблемно дозволити вирішувати питання в судах.

Більше того, у будь-якої нормальної людини виникає і інше запитання. Яким чином Ставицький може дозволити собі продавати найдешевший бензин в Україні, не маючи ані власного видобутку, ані власної переробки. Не так давно "ДС" написала статтю про те, чому на заправках БРСМ продається супер-дешевий бензин (до них формально має відношення теща Ставицького).

Наведу лише цитату з цієї статті. "В "БРСМ-Нафте" секрет своего успеха открывать отказались, не ответив на запрос "ДС". Эксперты недоумевают. "Это самая большая загадка нефтетрейдерского рынка, - говорит директор консалтинговой группы Сергей Куюн, - Компания снижает цену почти на 1 гривну по сравнению с конкурентами, при этом как и они - это чистый трейдер, у которого нет своих мощностей. Трейдеры, покупая за рубежом топливо, борются за каждый доллар скидки на тонне. А одна гривна в рознице - это 150 долларов". Куюн говорит, что в целом может быть лишь две причины - качество топлива или его ввоз без уплаты пошлин.

К слову, именно по такой схеме работала подконтрольная семье Виктора Януковича группа компаний, которую возглавлял Сергей Курченко. По данным Генпрокуратуры, группа занималась серым импортом в Украине бензина, который по документам предназначался для реэкспорта, соответственно без уплаты ввозных пошлин. Топ-менеджер одной из конкурирующих сетей высказал "ДС" немного другую версию: что топливо у "БРСМ-Нафта" не импортное, а отечественное. "Есть вопросы по его консистенции", - так выразился собеседник.

Після цієї публікції минув місяць. Ціни на БРСМ залишилися одними з найнижчих в країні і, якщо хтось думає, що правоохоронці взялися за мережу Ставицького, той глибоко помиляється. Цей бізнес продовжує приносити надприбутки.
Чому так відбувається? Очевидно тому, що наша правоохоронна і судова системи продовжують працювати на сім'ю.