Шокіна врятують тільки масові посадки
Віктор Шокін ризикує отримати статус найбільш провального керівника Генпрокуратури за всю її історію. До такого сумного результату Шокіна веде корупційний скандал, в якому опинилися його підлеглі та він сам. Замість того, щоб саджати за грати соратників Януковича та тих, хто незаконно контролює державні фінансові потоки, Віктор Миколаєвич зайнявся захистом своїх соратників, яких підозрюють в отриманні величезних хабарів. Відтак, брудна репутаційна пляма опинилася і на новенькому мундирі Шокіна. Очистити її можна лише одним способом – почати жорсткі кадрові чистки та подання на притягнення до відповідальності ключових корупціонерів ГПУ. В іншому випадку його чекає відставка, а правоохоронну систему країни – повний хаос.
Нагадаємо, що конфлікт в ГПУ розгорівся навколо двох підозрюваних у корупції фігур – заступника керівника Головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Цих колег Віктора Шокіна було затримано співробітниками СБУ з подачі заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе. І те, ще чиновник ГПУ грузинського походження не помилився зі своїм обвинуваченням, підтвердили і знайдені в кабінетах згаданих прокурорів сотні тисяч доларів, цінності та вогнепальна зброя. Однак невдовзі справу порушили вже проти самого Сакварелідзе та його команди – з подачі його колеги і першого зама генпрокурора Володимира Гузира. А сьогодні виявилося, що вже сам Віктор Шокін просить суд дати дозвіл на проведення процесуальних дій по відношенню до Сакварелідзе та його колеги Віталія Каська та визнати неправомірним обшук та арешт Шапакіна та Корнійця. Крім того, виявилося, що ці два підозрювані навіть не були відсторонені від виконання своїх обов"язків.
Пересічному українцю звичайно складно розібратися у всіх тонкощах цієї історії. Однак повна абсурдність та небезпека ситуації, що виникла в стінах ГПУ, очевидні. Адже, по суті, одна частина Генпрокуратури почала відкриті бойові дії проти іншої, що загрожує організаційним розколом відомства, його повною дискредитацією та паралічем роботи прокуратури в принципі. Іншими словами, зараз ми спостерігаємо в прямому ефірі руйнування одного з ключових правоохоронних органів. На фоні нездатності МВС навести порядок з бійцями Правого сектора в Закарпатті, це вже схоже на тенденцію, яку умовно можна назвати розвал державного апарату України. І, очевидно, не варто детально описувати, які це може мати наслідки для України в цілому, та ще й в ситуації, коли вирішується доля реструктуризації низки кредитних зобов"язань.
Відтак діяти потрібно дуже швидко і дуже рішуче. Ініціатором таких дій може бути сам Віктор Шокін, якщо в нього збереглася хоч крапля інстинкту самозбереження. По-перше, потрібно припинити цирк, який точиться навколо міжусобної війни прокурорів. Для цього достатньо відсторонити основних дійових осіб від виконання обов"язків та протягом дня-двох провести професійне розслідування того, що насправді сталося. Хоча, якщо в кабінеті прокурора знаходять горстку алмазів, а сам він розповідає байку про те, що купив це каміння для акваріума в зоомагазині, де йому замість дешевих прикрас підсунули саме алмази, це вже вказує на те, хто справжній корупціонер. Тому розібратися тут можна дуже швидко.
По-друге, за підсумками такого розслідування Віктор Шокін має взяти під особистий контроль судовий процес над підозрюваними у корупції колегами і в рамках закону зробити все можливе, щоб вони отримали максимальне покарання.
По-третє, керівництво ГПУ має розпочати масштабну чистку кадрів по всій організаційній структурі з гучним виявленням корупціонерів та не менш гучними їх посадками. Якщо Віктор Шокін на це не відважиться, то відповідне кадрове рішення має прийняти президент. А всі перелічені пункти має так само терміново і жорстко виконати вже новий очільник ГПУ.
Знаючи стиль дій глави держави, можна припустити, що він вибере інший шлях – очікування. Але Петро Порошенко має розуміти, що зараз на це просто немає часу. Адже, якщо у випадку довгої підготовки до звільнення Віталія Яреми громадськість повнилась лише обуренням дій екс-генпрокурора, то зараз в суспільстві дедалі більше ширяться протестні настрої та невдоволення щодо керівництва країни загалом. Крім того, мукачівська стрілянина вже продемонструвала повну нездатність силових органів до контролю позаштатних ситуацій. Скандал в Генпрокуратурі, у свою чергу, може стати детонатором, який підкосить всю правоохоронну систему, яка і так поділена між різними політичними групами впливу.
