Що вирішили робити з місцевим самоврядуванням

На початку засідання, спікер Верховної Ради та головуючий засідання Володимир Гройсман презентував товариству план дій, як саме пропонуються змінити на місцях. На думку експертної групи, яка розробляла цей план, реформа має складатися з п'яти частин - безпосередньо реформа місцевого самоврядування, реформування регіональної політики, системі адміністративних послуг, державної служби та запровадження електронного уряду.

При чому, звісно, базовою у цих планах є перша складова, законодавчо закріпити яку влада сподівається до жовтня цього року, тобто до запланованих місцевих виборів. "Реформи необхідні, ми маємо їх проводити, і у нас на це немає дуже багато часу", - підкреслив у своєму виступі Володимир Гройсман. Що до суті реформи, то мабуть основний її меседж, міститься у фразі спікера: "більше грошей, більше відповідальності, більше можливостей, більше якості".

Одразу слід зауважити, що запропонований план дій підтримала більшість експертів. І не тільки. "Рада Європи позитивно оцінює ті результати, які досягнуті в секторі місцевого самоврядування минулого року. Висновки, численні висновки Ради Європи підтвердили, що положення цих документів відповідають найвищому європейському стандарту в секторі місцевого самоврядування - це Європейська хартія місцевого самоврядування. Ми як і всі з вами разом з нетерпінням чекаємо на запровадження системного та реалістичного плану реалізації реформи місцевого самоврядування", - повідомила заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Однак, деякі питання все ж залишились. Незважаючи на той факт, що безпосередньо реформа місцевого самоврядування скадается з 5 напрямів, основні питання точилися навколо децентралізації фінансів та добровільного об'єднання громад. Неважко здогадатися, чому. Новий бюджет приніс ряд нововведень, які, за словами спікера, і є першими кроками реальної децентралізації. Але, на думку деяких представників громад, ці нововведення лише забрали частину доходів у місцевих бюджетів, зокрема мова йде про перенесення на рівень районів 25% від податку на доходи фізосіб. На заміну громадам запропонували на власний розсуд встановлювати ряд місцевих податків, які і мають стати основою децентралізації. Однак, досить часто сьогодні можна почути, що це аніяк не компенсує втрату податку з фізосіб, а значить місцеві бюджети в цілому зменшилися.

Проте, по словам одного із авторів української реформи децентралізації влади Юрія Ганущака, якщо в когось і зменшилися обсяги бюджету, то зменшилися і видаткові повноваження. "Фактично по всіх містах районного значення баланс "власні доходи і власні видатки" є кращим, ніж в минулому році. По містах обласного значення є дефіцит, але на тому рівні, що і минулого року" Тобто погіршення не відбулося. "Ми вийшли на абсолютно європейську форму місцевого самоврядування в частині фіскальної децентралізації, коли кожна рада зобов'язана приймати не популярне рішення по регулювання ставок податків. І ми відкриваємо новий шлях у місцеві ради, коли прийдуть дійсно люди, які прийдуть не вирішувати свої бізнесові питання, а прийняти рішення не популярні по цих ставках, оподатковувати своїх громадян і показувати, що вони зробили за ці гроші", - впевнений Ганущак.

Ще радикальніше висловився виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик. По його думку, щодо питання перерозподілу доходів йдуть серйозні спекуляції. "По-перше, давайте подивимося, які ресурси забрали в органів місцевого самоврядування. 25 процентів податку на прибуток з громадян? Так. Але куди ці гроші йшли? Ці гроші йшли на виконання делегованих повноважень. І тепер ці делеговані повноваження відповідно до нового Бюджетного кодексу повинні фінансувати районні ради. Все. А додатково що вони отримали? Податок на майно і 5 процентів акцизу. Тобто в них збільшення повинно бути, а не зменшення", - впевнений експерт.

Володимир Гройман зауважив, якщо є претензії, то варто "забезпечити інформування, більше роз'яснень інновацій, які є в нас є в Бюджетному кодексі новому і новому законодавстві, для того щоб люди на місцях почали використовувати ці інструменти, і, зокрема, впровадження нових податків, які є основою їхньої фінансової незалежності".

Другою основою фінансової незалежності як раз має стати добровільне об'єднання громад. Тут все здавалося б просто - більше громада, більше ресурсів, які можна ефективніше розподіляти. "Зараз у парламенті знаходиться проголосований у першому читанні законопроект про добровільне об'єднання територіальних громад. Який має теж надзвичайно важливе ключове значення для того, щоб громади дрібні могли об'єднуватися не втрачаючи можливості свого власного самоврядування на територіях. Але це дасть можливість їм отримати нові бюджети, нові фінансові інструменти і забезпечувати все те, що необхідно для нормального життя", - повідомив Володимир Гройсман.

Але під час засідання консультаційної ради майнула думка, що навряд чи найближчим часом селища та райони погодяться об'єднуватись - по-перше, вони з великою пересторогою сприймають будь-які новації, по-друге, навряд чи вони будуть бажати поділитися владою з сусідом, і, по-трете, перепоною для об'єднання може стати небажання безпосередньо мешканців. Тому від бюджетного комітету прозвучала думка, що варто це робити не на добровільній основі. Однак, за словами більшість експертів усе ж вважає, що це мають бути добровільні кроки. "Я думаю, буде найближчим часом прийнятий - це про добровільні об'єднання (його треба обов'язково робити), потім визначаємося з варіантами, як ми йдемо з об'єднанням і починаємо працювати над об'єднанням територіальних громад, щоб до виборів ми провели повністю децентралізацію і місцевому самоврядуванні", - зауважив Мирослав Пітцик.