Порошенко став заручником Гелетея
Конфлікт між добровольчими батальйонами, виразником яких став Семен Семенченко, і Міністерством оборони, набирає обертів. В останньому пості у соцмережах Семенченко підтвердив, що обіцяна допомога до Іловайська так і не дійшла. Тобто, анонсований на сьогодні мітинг під Генштабом залишається в силі. Командир "Донбасу" пригрозив провокаторам: акція має бути мирною, а якщо хтось планує влаштувати безлад, то отримає на горіхи. Але навіть і без хуліганства мітинг біля Генштабу стане сигналом військовому начальству, що йому або пора на вихід, або воно має діяти. Хоча, власне, це буде не стільки сигнал для Міноборони, скільки Президенту. І скільки б політики з оточення Глави держави не говорили про єдність, питання до керівництва Міноборони, Генштабу й штабу АТО залишаються. Від того, чи захоче Президент дати радикальні відповіді на ці питання, залежить дуже і дуже багато.
Можна скільки завгодно розповідати про розпіареного Семенченка, про Ігоря Коломойського, який фінансує декілька добровольчих батальйонів, про неузгодженість між добровольцями та армійцями, але ці розповіді - ніщо. Бо техніка і підкріплення до Іловайська не надходять, і це беззаперечний факт. Якщо на Банковій не помітили, - громадська думка нині зовсім не на боці військового керівництва. Відверті тактичні промахи, в результаті яких силовики потрапляли до "котлів", перебої з матеріально-технічним забезпеченням, вибухові повідомлення у ЗМІ і розповіді самих учасників АТО - все це сіє серед громадян зерна сумніву і недовіри. То ж Президент просто буде змушений реагувати. Інакше хвиля недовіри скоро стане штормовою.
Свого часу Віктор Янукович не захотів адекватно відреагувати на тривалі протести громадськості проти діяльності міністра освіти Дмитра Табачника. Після побиття студентів на Майдані він не відправив у відставку тодішнього главу МВС Віталія Захарченка. Врешті решт для Януковича, Табачника, Захарченка й інших їм подібних все закінчилося відстороненням від влади і втечею. Звісно, порівнювати Порошенка з Януковичем сенсу немає. Тому, скоріше за все, рано чи пізно Президент буде змушений відправити міністра Гелетея, який став занадто серйозним подразником для суспільства, у відставку. Принаймні так вчиняють у цивілізованих країнах. Бо інакше весь негатив падатиме на Головнокомандувача. Є РНБО, де вже працює попередник Гелетея Михайло Коваль, є список партії "Солідарність", завдяки якому можна стати депутатом. Нарешті, можна повернутися на попередню посаду в УДО. Тобто, життя після відставки не закінчується.
Хтось може сказати: на Гелетея просто вішають усіх собак. Дійсно, міністр оборони за нинішніх умов важить значно більше, аніж з десяток інших міністрів. Тому й повинен працювати за десятьох. І "вигрібати" за всіх інших. Але у випадку з главою Міноборони є декілька запитань. Перше: чому на цю посаду було призначено людину, яка ніколи не керувала жодним підрозділом збройних сил. УДО й армія - це зовсім різні за своїми функціями силові структури. Друге: дивують стосунки між армійцями і гвардійцями, особливо з добровольцями. До останніх з боку керівництва АТО може бути багато нарікань, але міністрові оборони ці хлопці потрібні хоча б для його ж чиновницького виживання. Завдяки їхній самовідданості військомати можуть здійснювати мобілізацію. Навіщо ж сваритися з тим же Семенченком, якщо він своїми заявами піднімає патріотичний дух українців! Навіщо сваритися з добровольцями, якщо всі в зоні АТО роблять одну справу! Загадка. Третє: конфлікт командира "Донбасу" й військового керівництва став чудовою картинкою для російського агітпропу, який ще від початку АТО мусолить тему бунту серед наших силовиків. Цікаво, що під час учорашньої акції на Банковій один із помітних своїми розмірами плакатів був написаний російською. Зрозуміло, для якого глядача. Звісно, можна у всьому звинуватити балакучого Семенченка. А можна зробити розумніше - відправити у відставку міністра. Чому? Бо не генерал, а солдат завжди правий. І в Росії мають це побачити. Бо їхніх генералів за конфлікти з солдатами не звільняють. Тому у них солдат - це гарматне м'ясо.
Чи буде відставка Гелетея залежить виключно від Президента. Але якщо вона відбудеться, то наступний глава Міноборони має не сидіти в Києві, а безвилазно перебувати в штабі АТО, якщо потрібно - на передовій. Бо нам потрібен не парадний генерал, а генерал-переможець.
