Після виборів. Три виклики для Зеленського

Насправді ситуація набагато складніша і не настільки однозначна, як це може здатися на перший погляд. І якщо говорити не емоціями, то сьогодні перед Зеленським є лише три серйозних виклики, при мінімізації яких він має всі шанси успішно утримувати владу.

Приборкати телевізор

Перший і головний виклик для Зеленського — це телевізор. Останні тижні жоден телеканал не нагнітав страхів і жахів. Навіть навпаки, телевізор випромінював позитив і надію (разом із загальним рівнем довіри до нової влади, який спостерігається завжди в перші місяці правління — це стало причиною того, що вперше за багато років кількість тих, хто вважає, що ми рухаємося в правильному напрямку, більша за тих, хто вважає інакше). Зараз телевізор критикує "папєрєдніків" і рекламує хайп (найближчим часом місце передвиборчого хайпу займуть посадки).

Тепер ключове питання для Зеленського і його команди — максимально затягнути період критики інших і продукувати хайп. Виходячи з того, що Пінчук навряд чи буде діяти інакше, а Ахметов, який програв ці вибори вчисту, навряд чи готовий до бойових дій, єдиною загрозою з телевізійного боку для Зеленського є Фірташ та Медведчук. Поки зарано говорити про те, як вони будуть поводитися, але можна не сумніватися, що їх влаштує тактика Зеленського по покроковому тягучому реваншу (відміна декомунізації, закон про регіональні мови тощо). Якщо команда Зе буде втілювати в життя те, про що вони зараз говорять, це буде максимально підтримуватися каналами в найближчий рік-півтора.

Треба також розуміти, що команда Зеленського готова більш жорстко поставитися до каналів і піти за умовним російським сценарієм. Зараз вони не налаштовані на переговори, вони говорять мовою ультиматумів. Це прекрасно розуміють і Медведчук, і Фірташ. Тому навряд чи найближчим часом (протягом як мінімум шести–девяти місяців) ці канали будуть критикувати владу і розповідати, що країна рухається не в тому напрямку. Головна тактика проросійських каналів — витримати перші місяці надвисокого рейтингу партії влади, а вже потім, коли рейтинг, як вважають в команді Медведчука, почне сипатися, вони будуть переходити в атаку.

Насправді приборкання каналів — це лакмусовий папірець для команди Зе. Якщо вони ввійдуть у переговори, то повторять помилку Порошенка, яка потім може дуже дорого обійтися.

Соціалка і газ

Другий виклик: ціна на газ. Судячи з усього, команда Зе готується відмінити комунальні платежі для всіх тих, кому більше 70 років (більше мільйона людей). Друга ініціатива — знизити хоча б на 10–15% ціну на газ.

Це, звичайно, зупиняє переговори з МВФ, але тут є один нюанс, про який мало хто говорить. Справа в тому, що зараз світова кон'юнктура така, що ціни на метал і основну нашу аграрну продукцію різко пішли вгору, і насправді ми можемо до наступного червня спокійно прожити без МВФ. Що буде далі, неясно, але поки можна спокійно вийти з переговорного процесу і це ніяк не вплине на нашу економіку. Єдина реальна загроза — піраміда ОВДП. Але навіть якщо вийти з того, що всі "інвестори" (в лапках, бо це, як на мене, схема під конкретних осіб) вирішать вийти з цієї пірамідки, у нас просто трохи підскочить курс.

Іншими словами, зараз є унікальний шанс увійти в переговори з МВФ на зручних для нас позиціях. Правда, якщо ці переговори будуть вести Данилюк чи Рашкован, ми завідомо програємо.

Тому одне з найважливіших питань: наскільки далеко готовий зайти Зеленський у цих переговорах.

Але якщо говорити більш глобально: для побудови авторитарного режиму Зеленському не вистачає однієї речі — грошей. Якщо він не змінить правил гри і бізнес це реально не відчує, усі ці рухи дадуть йому люфт в один рік. Далі може початися озлоблення людей.

Мир і полонені

Найскладніше питання, на яке поки ні в кого немає відповіді, — це полонені і примирення. Росіяни граються з нами в Станицю Луганську і міст через Донець. Ми прийняли цю гру, але якщо тут є піар, то на інших напрямках немає жодного прогресу.

Справа в тому, що в команді Зе продавлюється думка, яка свого часу погубила Януковича. Там дехто вважає, що якщо ми продемонструємо певні поступки росіянам, то вони теж підуть нам на поступки.

Класичний приклад — розмови про звільнення моряків під вибори. Росіяни уміють чекати, і вони чітко окреслили своє бачення: федеральна країна з напівмаріонетковим правлінням. Їхній план, який озвучують в кулуарах члени партії "За життя", дуже простий: зараз втягнути Україну в максимальну кількість поступок, а через два роки, коли рейтинг Зеленського почне валитися, вони проведуть дострокові вибори і змусять через референдуми вирішити питання федералізму.

Чи розуміють це в команді Зе? Судячи з усього, ні. Поки всі ті, хто міг би на це вказати, живуть в ілюзіях, що високий рейтинг — це майже назавжди.