Новий бунт силовиків перенесли на 25 жовтня
Учора відбувся дивний бунт вевешників. Дивний, бо як стало відомо, реальних учасників бойових дій там майже не було, зате дембеля вимагали бійці спецпідрозділу "Барс", який брав участь у протистояннях з майданівцями. Невелика група нацгвардійвців, точніше колишніх вевешників, спробувала підняти заколот і в Харкові. Що означає лише одне: акція була чітко спланована російськими спецслужбами, які не перший місяць через агітацію серед батьків і дружин військових із залученням соціальних мереж, займаються деморалізацією і силовиків, і їх рідних. Самими користувачами було виявлено з десяток сторінок лише в Вконтакте, які збирали групи підтримки дембеля. Виявлено користувачами мережі, а не СБУ. Українські спецслужби знову проморгали проблему. Або ж бачили і бездіяли. Ініціаторів заколоту варто було виявити і нейтралізувати задовго до вчорашніх виступів.
Тему бунту в українській армії феесбешники качають давно. Вони його прискорюють, користуючись почуттями родичів солдатів-строковиків та граючи на невирішеності низки побутових проблем силовиків. Розхитати ситуацію у збройних силах не виходить, тож хитають у Нацгвардії. Де дійсно значна частина служивих - це кадровий спадок, який дістався від внутрішніх військ. Від тих, хто вчора вимагав дембеля і повторював речівки вевешників, які боролися з Майданом, навряд чи варто очікувати жертовності і патріотичності. Але це зовсім не означає, що проблема у силових структурах обмежується лише купкою морально нестійких нацгвардійців. Проблеми глибші. І ФСБ їх посилює.
Проблема перша. Відводити наші частини із зайнятих територій ніхто не буде, а ось їхню ротацію дійсно потрібно провести. У тому числі й за рахунок учорашніх крикунів, які вочевидь засиділися в казармах. Є нюанс - ресурс для ротації. Нову хвилю мобілізації оголошувати не хочуть, бо й минула відбулася зі скрипом. А тут зима на носі. Як вирішуватиме ці проблеми новий міністр оборони Степан Полторак, спрогнозувати важко. Проте точно можна сказати, що його призначення дуже не сподобалося Росії та донецьким терористам. Російськими ЗМІ прокотилася хвиля брехливих оповідок про генерала "карателів". А це означає, що Президент не помилився, - раз росіяни Полторака ненавидять, значить бояться. І це добре.
Разом із тим інформація про призначення нового міністра, яку "злили" за добу до внесення його кандидатури у ВР, могла стати причиною прискорення бунту в Нацгвардії. Командувачем якої є Полторак. Можливо бунт планувався на 14 жовтня, на Покрову. Щоб зіткнути лобами в Києві гвардійців, що вимагатимуть дембеля, і націонал-патріотів, які традиційно святкують Покрову з фаєр-шоу та маршами. Але процес зсунувся на добу. Чи то вевешники зайнялися самодіяльністю і вийшли з казарм раніше. Чи самі організатори бунту вирішили, що він ще не визрів і краще його перенести ближче до дня виборів. Бійка на Покрову може забутися, а якщо це трапиться числа 25 жовтня, приміром, то серйозно вплине на свідомість виборця.
Окрім ротації є й інша проблема, яку доведеться вирішувати новому міністру оборони. Це - якісне забезпечення силовиків в зимовий період. Нарікань тут вистачає. Міноборони та МВС потрібно добре пам'ятати: побутові негаразди українського солдата будуть використані Росією для розхитування морального духу армії та суспільства. Ми вже маємо ситуацію, коли припинення повномасштабних бойових дій на Донбасі спровокувало серед громадян помилкове відчуття, що війна скінчилася. Звідси маємо й зниження рівня допомоги армії від громадян. Звідси і бажання батьків солдатів повернути своїх рідних додому. Якщо тилове забезпечення учасників АТО буде на низькому рівні, то локальні бунти можуть вилитися в масштабний заколот. Це мрія Путіна, щоб українське військо повернуло багнети проти влади. Тому керівництву силових структур і СБУ, яка у нас вічно в летаргічному сні, варто не доводити ситуацію до повторення вчорашніх подій на Банковій. Хай краще мрія Путіна помре разом із ним.