Народні губернатори почнуть з'являтися у всіх обласних центрах

Події минулих вихідних у Вінниці наводять на невтішний прогноз про те, що невдовзі Україною може прокотитися нова хвиля штурмів органів влади. Адже, це єдине, що добре виходить у активістів партії "Свободи", яка не пройшла в Верховну Раду VIII скликання. На це буйні голови провокує і бездіяльність нового керівництва країни, яке не поспішає проводити тотальну люстрацію чиновників та запускати важливі для держави реформи. До цього скеровують ручних радикалів і проросійські сили, які отримують щедре фінансування з Москви, яка доручила їм максимально розхитати ситуацію в Україні до весни.

Те, що активісти "Свободи", які захоплювали приміщення ОДА та обласної ради Вінничини 6-7 грудня, якщо не прямо, то опосередковано виконують замовлення Кремля, стало зрозуміло вже давно. Лакмусовим папірцем, що не дозволить помилитися при оцінці їх бурхливої активності, є, власне, інформаційні приводи, які вибирають для участі соратники Олега Тягнибока. Це і побиття колишнього керівника Національної телекомпанії Олександра Пантелеймонова, і показовий штурм Ради попереднього скликання останній день її роботи, і штурм концертного залу, де мав відбутися виступ Ані Лорак, а тепер і захоплення Вінницької ОДА. Тобто це яскраві події, участь в яких потребує лише нетривалого прояву дикої фізичної сили і забезпечує максимальний ефект.

Однак, ми жодного разу не чули про те, щоб "свободівці" взяли під свій жорсткий контроль, наприклад, одіозних представників суддівського корпусу чи прокурорів, перешкоджали роботі досі працюючих в різних областях України компаній, які належать членам так званої "сім'ї" Віктора Януковича, або розкрили корупційну схему зловживань воєначальників, які наживають на бійцях АТО. Власне, поведінка "свободівців", враховуючи наближення загальнодержавних виборів до місцевих органів влади, цілком зрозуміла. Соратники Олега Тягнибока намагаються, таким чином, повернути собі колись монопольний політичний образ ефективної бойової одиниці, здатної "дати відсіч ворогам України". Сподіваючись, що це допоможе зберегти вплив в західній та частково в центральній частині країни.

Закономірно і те, що амбіції "Свободи", знову ж таки, відкрито чи в сліпу, використовують проросійські сили. На практиці це може проявлятися, як в засланні своїх агентів в структуру організації націоналістів, з відповідним фінансовим підживленням для проведення конкретних акцій, так і в приєднанні окремих бойових груп, під виглядом, наприклад, футбольних фанатів, безпосередньо на акціях. Тому, не варто дивуватися, якщо найближчим часом "свободівці" підуть на штурм ОДА чи навіть мерії в іншій області. Наприклад у Львові, де ця політична сила вже давно воює з міським головою Андрієм Садовим і, за сумісництвом, лідером "Самопомочі" - учасниці пропрезидентської коаліції в парламенті.

Однак, якщо це станеться, то відповідальність за нові штурми органів влади на рівних зі "Свободою" нестиме і керівництво СБУ. Адже, за останніми даними, ніхто так досі не затриманий за підозрою в участі чи організації захоплення Вінницької ОДА. Хоча, нагадаємо, що відповідні дії в Кримінальному кодексі тягнуться за собою до 5 років ув'язнення. Якщо ж це було не захоплення, як стверджує голова Вінницької облради Сергій Свитко, а заздалегідь узгоджений візит громадськості на засідання депутатів, то відповісти тоді повинно керівництво місцевої УДО або міліції, яка не пропускала громадян на згадане засідання. І зовсім на окрему оцінку СБУ заслуговує факт "обрання" "свободівця" Олексія Фурмана "народним губернатором" Віннчини.

До речі, цей акт, правда під соусом "обрання кандидата в губернатори" офіційно визнала і партія "Свобода". Відтак, якщо відомство Валентина Наливайченка "проковтне" цю історію, то завтра в нас з'являться "народні губернатори", як мінімум, у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях, де партія Тягнибока має більшість в місцевих радах. Але всі ми маємо розуміти, що довіра до влади зараз і так дуже хитка. Якщо ж її почнуть захоплювати всім, кому не ліньки, нехай лише для телекамер, авторитет держави ризикує нівелюватися серед громадян до дуже небезпечного рівня.

Не менш небезпечною є і тенденція до формування внутрішньої опозиції до президентської влади у Верховній Раді. Нагадаємо, що в парламенті вже сформоване міжфракційне об'єднання "Укроп", куди увійшли комбати добровольчих батальйонів, інші учасники АТО та депутати, близькі до Ігоря Коломойського. Ще одне об'єднання невдовзі створять колишні громадські активісти та журналісти, які стали депутатами. Відтак, в парламенті діятимуть одразу дві доволі подразливі для президента колони, яких умовно можна назвати "проти всіх". І те, наскільки серйозні проблеми можуть створити Банковій ці люди, вже було помітно по голосуванню за новий склад уряду та розподіл комітету. А чим закінчується діяльність технології "проти всіх" ми добре пам'ятаємо з президентських виборів 2010 року.

Однак, так самого, з 2010 року ми пам'ятаємо і причини, які породжують внутрішню опозицію у владі, що потім можуть ефективно використати для своїх цілей проросійські сили. Це, в першу чергу, прагнення Центру контролювати все і вся, призначення на посади виключно за принципом особистої вірності, небажання слухати і чути виборців та приймати хоч і болючі, але вкрай необхідні кадрові, організаційні та інституційні рішення. На жаль зараз так само діє і команда президента, кадрові призначення якої, здається, покликані ще більш роздражнити союзників та громадськість. Яскравий тому приклад - обрання головою ВР Володимира Гройсмана, який вже продемонстрував нездатність справитися з цією роллю, відтак ризикує вже зовсім скоро налаштувати проти себе більшу частину депутатів. Що так чи інакше приведе до Майдану вже у стінах Верховної Ради. Чим це може закінчитись для країни - довго роз'яснювати не потрібно.