Кому допоможе звернення Київського митрополита до Надії Савченко
У зверненні, яке оприлюднив на своєму Твіттер-аккаунті адвокат Савченко Марк Фейгін, митрополит Онуфрій висловлює свою турботу за здоров'я полоненої та вмовляє її не шкодити своєму здоров'ю. Адже це майже гріх - нехтувати потребами тіла, яке є "храмом Божим" (посилання на відповідні глави Святого Письма присутні). Тобто митрополит Онуфрій, як належить його сану, нагадує людині, що їй доведеться за все відповісти перед Богом, втримати від гріха.
Звернення містить просто крамольні для митрополита Київського зауваження про "незаконне ув'язнення" (щоправда з контексту незрозуміло, чи митрополит Онуфрій сам вважає це ув'язнення незаконним, чи він просто повторює формулювання програми голодування). Але попри те цілком зрозуміло, на чий млин ллє воду предстоятель Київської церкви. Він вмовляє полонену "не шкодити собі" - але навіть на гадці не має, що може спрямувати свої заклики за трохи іншою адресою. До тих, хто здійснив це "незаконне ув'язнення". До керівництва РФ, наприклад - або прямо, або за посередництвом патріарха Московського. Адже ще зовсім недавно одного слова патріарха вистачило, аби з полону були звільнені спостерігачі від ОБСЄ - то може, слово патріарха має вплив не лише на сепаратистів, а й на Слідчий комітет?
Натомість митрополит Київський вмовляє Надію припинити опір, скласти ту єдину зброю, яка в неї є. І йому не видається цинічним вказувати на те, що недобре "шкодити своєму здоров'ю" людині, яку незаконно позбавили волі, яку піддають психологічному тиску, позбавляють елементарних людських прав. Цікаво, якби митрополит Онуфрій був свідком Хресного шляху, він робив би зауваження Христові, який гнувся під хрестом, падав, затинався, що Йому, мовляв, як образу і подобі Бога, слід іти з рівною спиною, розправивши плечі й нести свій тягар гідно? Невже блаженніший не відчуває деякої невідповідності своїх настанов?
Може й відчуває - але це не має значення. Документ мав бути написаний, чи "за завданням", чи за власною ініціативою - втім, в обох випадках він не надто співзвучний здоровому глузду. Якщо припустити, що документ дійсно написаний на підтримку Савченко з намаганням після чисельних реверансів на московську адресу зробити щось "проукраїнське" для підтримки балансу і задля заспокоєння власних "проукраїнців" (адже внутрішня напруга в УПЦ МП наростає і то дуже швидко) - то звернення виглядає просто фарсом. Виходячи зі змісту цього документу, лише за півроку від початку драми Надії Савченко і лише за три тижні після початку голодування митрополит Київський раптом про це "дізнався" і замість того, аби звернутися до тюремників, які незаконно ув'язнили людину і зробили її життя нестерпним, він вмовляє жертву "вестися як слід".
Простіше припустити, що митрополит Онуфрій підписав цей документ, бо мав відповідне замовлення. І тоді єдине, що можна закинути митрополитові (чи радше його райтерам) - що виконувати навіть найделікатніші доручення можна з більшою винахідливістю і меншими втратами для власного авторитету.
Як би там не було, керівництво Слідчого комітету Росії мусить бути вдячним українському митрополитові. Адже голодування Савченко - така прикрість для її тюремників. Черговий скандал в історії, яка і без того наскрізь скандальна. Наразі Надія Савченко уособлення кричущих беззаконь російської держави, прямий доказ її участі в конфлікті на Донбасі - і з цієї препаскудної історії треба якось виходити, по можливості, з мінімальними втратами для гаряче коханого іміджу однієї єдиної особи. Всі решту репутації можна принести в жертву.
І найперше - репутацію митрополита Київського. Яким би не було продовження цієї історії, яку би (напевно, епізодичну) роль не зіграв своїм зверненням митрополит Онуфрій у черговій московській "симфонії" - саме він виглядатиме в цій історії вельми неприємно і жалюгідно. Ми можемо сподіватися, що це звернення є сигналом зрушення у долі Надії Савченко. Інакше доведеться визнати, що митрополит Онуфрій допомагає російській державі впокорити українську полонянку просто з власної ініціативи.
