Хто заганяє "Правий сектор" у підпілля
Керівництво Добровольчого українського корпусу (ДУК) "Правого сектору", який з липня минулого року воює на Донбасі, заявило, що їх підрозділи оточені бійцями ВСУ та взяті на приціл. Одразу ж у ЗМІ та соціальних мережах вибухнула істерія, мовляв, сили АТО стравлюють між собою. Реальна ж картина виявилась не такою апокаліптичною і, за даними "ДС", мала місце лише спроба ВСУ взяти під контроль обіг зброї серед добровольців. Однак, на фоні і так непростої інтеграції останніх в регулярну армію виконання відповідного рішення, про яке ніхто не попереджав ДУК, цілком природно було сприйнято, як провокація. Що звичайно ж ускладнить легалізацію Корпусу та може підштовхнути його керівництво до підпільного формату діяльності.
Те, що проблема незаконного обігу зброї, яка потрапляє в мирні міста з зони АТО дійсно масштабна – очевидний факт. Але вирішити її оточенням бази ДУКу та перевіряючи всіх прибуваючих та від'їзжаючих звідти нереально. Хоча б тому, що для того, аби провезти, наприклад в Київ, арсенал стрілецької зброї та боєприпаси до неї не потрібно бути бійцем добровольчого військового формування. Провернути таку транспортну операцію може й пересічний сепаратист або його родичі. Автор статті особисто знає приклади того, як при виїзді з зони АТО на блокпостах взагалі не перевірялися багажні відділення та сумки пасажирів рейсових автобусів. Тобто вивезти таким чином з території бойових дій можна що завгодно. Також відомі приклади того, як бійці ВСУ вивозили "на сувеніри" не тільки прості патрони до АК-74, а й набагато солідніші боєприпаси. І це лише те, що відомо. Відтак проблема не в добровольцях, а в дірявій контрольно-пропускній системі на виїздах з зони АТО. Та й про що можна говорити, якщо СБУ та МВС досі не налагодили нормальної пропускної системи для цивільного населення, яке хоче виїхати чи в"їхати на окуповані території.
Тим не менше, наказ про встановлення особливого режиму перевірки бійців ДУК бійцями ВСУ хтось таки віддав. Звичайно, про ризик початку сутичок представників різних підрозділів не йшлося. Керівник "Правого сектору" та народний депутат Дмитро Ярош оперативно зв'язався з командирами 25 та 95 бригад, яким і було доручено відповідне завдання, та попередив всі можливі неприємні сценарії розвитку подій. Але осад залишився і він тільки збільшуватиметься. Адже сталося найгірше, що могло бути в цій ситуації: підірвана довіра добровольців до керівництва ВСУ, з якими вони пліч-о-пліч воювали багато місяців.
Тут варто згадати про те, хто насправді входить до бойових підрозділів ДУК. Звичайно це добровольці і тільки добровольці. Але далеко не всі воїни, які залишили роботу та свої сім"ї заради служби в ДУК, є представниками "Правого сектору". Власне, тут повторюється досвід, який мав місце під час активної фази Євромайдану, коли під прапорами ПС йшли в атаку на кордони "Беркуту" абсолютно різні люди. Тобто в основній своїй масі бійці Корпусу – це патріоти, які хочуть захищати батьківщину від російських окупантів, але не хочуть зв'язувати себе контрактом з ВСУ.
По-перше, тому що більше довіряють провідникам ДУК, впевнені в їх відданості справі та в тому, що ті не кинуть їх, як гарматне м"ясо в бій, поки не матимуть 100% даних по відповідній оперативній обстановці. По-друге, такий формат участі у війні дозволяє бійцям ДУК оперативно вирішувати свої поточні сімейно-домашні проблеми, адже ротація тут проводиться значно частіше, ніж в ВСУ. Повернення додому на два-три тижні перепочинку після місяця служби є нормою.
Відтак, щоб схилити звиклих до такого режиму бійців, які в силу своїх ідеологічних переконань складають найбільш боєздатну частину сил АТО, потрібна дуже грамотна та виважена політика. Це дійсно має бути особливий формат контрактної служби але, звичайно ж, з прямими підпорядкуванням підрозділу Генштабу. Як це, зрештою, функціонує і сьогодні, але де-факто, а не де-юре. Цей процес інтеграції нібито розпочався на початку квітня, принаймні на рівні переговорів, просувався, нехай і зі скрипом, і тут сталася провокація з оточенням та влаштуванням перевірок.
Якщо це був прояв банальної тупості когось з представників Генштабу, то цього кадра, як мінімум, потрібно усунути від напрямку командування, на якому працює ДУК. Якщо ж це була цілеспрямована операція російської агентури, яка досі присутня в ВСУ (щоб дізнатися чи це так, потрібно провести ґрунтовне розслідування), то цей факт слід максимально розголосити та провести публічний судовий процес над підозрюваними.
В іншому випадку "Правий сектор" і ДУК, які отримали великий досвід бойових дій та користуються широкою підтримкою серед волонтерів, можуть почати рух в напрямку наполовину підпільного формату діяльності. І тоді про вливання в ВСУ наразі де-юре незаконного воєнізованого формування можна забути. Що в майбутньому неминуче приведе до серйозного конфлікту з владою, а така перспектива нічим хорошим закінчитись не може. Тому виникле непорозуміння чи провокацію потрібно присікти в корені, і вже найближчими днями військове керівництво та лідери "Правого сектору", а також командири ДУК мають провести переговори, щоб з'ясувати всі непорозуміння.