Чому Яценюк не хоче, щоб Рада прийняла бюджет

Бюджет з'явився у ВР тільки вранці. Хоча депутати просили в урядовців надати головний фінансовий документ хоча б учора ввечері. "Уже перший погляд на ці документи показує, що дуже важливі домовленості між урядом і депутатами не були відображені", - прокоментував ситуацію голова фракції "Блока Порошенка" Юрій Луценко. Інші депутати були більш жорсткими у своїх оцінках як самого "бюджетного пакету", так і способу, у який його подали. Тому про прийняття цього пакету у вівторок не йдеться. У кращому випадку приймуть у четвер. Окрім самого закону про державний бюджет необхідно розглянути і підтримати зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, більше сорока законопроектів. Депутати не хочуть голосувати за всі урядові пропозиції гамузом, тому на нас очікує тривале і складне проходження кабмінівських реформ. Звісно, якби уряд вніс свої пропозиції не під новорічну ялинку, а значно раніше, як це годиться робити, то в 2015-й Україна б увійшла і з бюджетом, і усіма необхідними змінами у законодавство. А так все йтиме зі скрипом, прем'єр знову ставатиме у свою улюблену позу незамінного реформатора, у сесійній залі виникатиме зайва конфліктність.

Звідси абсолютно логічним виглядає припущення: в уряді сподіваються, що бюджет Рада не підтримає і до весни держава житиме за бюджетним розписом. Те ж саме і з цілою низкою законопроектів, які депутати можуть не підтримати (приміром, про оподаткування на 30% різниці між задекларованим і реальними витратами). Яценюк вніс до парламенту ті законопроекти, які в коаліції домовилися відтермінувати. Таким чином він тисне на парламент. Або буде так, як хоче він, або у всьому звинуватить ВР. Мовляв, вона вставляє палки у колеса реформ.

А для підсилення ефекту Яценюк може знову пригрозити відставкою. Хоча всі чудово розуміють, що у відставку він не піде. Бо ким він буде після відставки? Ніким. Ні урядового крісла, ні мандату, ні ресурсів, ні впливу. З таким багажем "Народному Фронту" на місцевих виборах робити немає чого. І парламент його у відставку протягом року відправити не зможе. Тож ситуація буде приблизно такою: прем'єр представлятиме виконавчу гілку влади і перебуватиме у перманентному конфлікті із законодавчою гілкою влади. Така собі опозиція при владі. Дуже зручно, адже можна перекладати відповідальність на депутатів, роблячи їх крайніми за пробуксовування реформ.