Чому США і ЄС не бачать російських військ на Донбасі

Ескалацію на сході нашої країни не бачить лише сліпий або той, хто не хоче бачити. Українці вже звикли, що наші західні партнери стурбовані ситуацією в Україні, іноді піднімають тему посилення санкцій проти агресивної Росії, але при цьому продовжують умиротворювати Путіна. Навіть коли він цинічно знущається. Його влаштовує подібний перебіг подій: конфлікт на сході України посилюється, американські політики обіцяють допомогти летальною зброєю, але не допомагають, а європолітики навіть вусом не повели після звернення до них глави українського МЗС Клімкіна щодо необхідності посилення санкцій. Мабуть усіх громадян України, щойно Москва посилює військовий тиск, не полишає думка, що не дай Бог розпочнеться масштабне вторгнення Росії на наші землі, Захід обуриться... і закличе до чергових беззмістовних переговорів.

Чи можна сподіватися на швидку реакцію повільного Брюсселя, якщо Білий дім сюсюкається з кремлівським диктатором? Держсекретар США Джон Керрі порозмовляв з Сергієм Лавровим і дійшов висновку: "Між нами зберігаються певні розходження щодо ситуації в Україні. Ми домовилися обмінятися частиною інформації, яку маємо в зв'язку із цим. Ми також домовилися продовжувати діалог. Ми сподіваємося, що можна продовжити процес, що почався в Мінську (досягнення мирних домовленостей 5 вересня), і з часом ми, можливо, побачимо відвід військ, безпека на кордоні і повернення стабільності". Це він про що? Про який відвід російських військ говорить Керрі, якщо їх Путін щодня на Донбас тільки вводять. Американці, схоже, не хочуть цього помічати, бо улюблениця Кисельова Джен Псакі каже, що ні підтвердити, ні спростувати введення російської військової техніки на українську територію Штати не можуть. Супутники зламалися? У Пекіні відбувається зустріч лідерів країн Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці. Там будуть і Путін, й Обама. Офіційно між ними контактів не передбачено, але на полях саміту, звісно, українська тема буде піднята. За її підсумками американці або ж різко прозріють і побачать танки в Донецьку, або ж знову лише висловлять стурбованість маневрами на кордонах Росії з Україною.

Усі ці дипломатичні реверанси цікаві, але щоденно "перемир'я" забирає життя від 3 до 5 українських бійців, десятки - калічить. Судячи з позиції Австрії та Угорщини, до Нового року ЄС санкції не посилить. Американці може й посилять, але чи не пізно вже буде. Поки ж наші західні партнери намагаються злякати Путіна здриганням повітря, Лавров знову заспівав стару пісню про конституційну реформу в Україні. Тобто, ми повертаємося у квітень місяць, до Женеви. Якщо все ж станеться диво і санкції посилять, Росія погодиться повернутися у вересень. До Мінська. Так вона й водитиме Обаму і Меркель з їхніми переговорними ініціативами між Женевою і Мінськом.