Чому шоу Шустера і Кисельова варто закрити
Дуже багато любителів політичних розбірок у телевізійному ефірі сприйняли несподіване перенесення Шустер live з "плюсів" на канал "112 Україна" як особисту образу. Їхнє невдоволення перекиданням передачі з одного каналу на інший посилив сам Шустер та його гості, які по черзі заявляли, що з Савіком вчинили негарно, що це наступ на свободу слова і таке інше. Проте чи насправді це так.
Шустер протягом усієї програми багато говорив про закон, про несправедливість щодо Ігоря Мосійчука, якого дозволили арештувати з порушенням регламенту, що закон має бути один для всіх. Але чому б йому не перейти від гучних слів до гучних справ, приміром, написати заяву до Генпрокуратури на тих осіб, яких він підозрює у тиску на програму або на "плюси". Поки такої заяви немає, всі звинувачення нічого не варті. Натомість виглядає так, ніби скандал - багатоходівка для підвищення рейтингу програми. У соцмережах навіть з'явилася версія, що невихід Шустера на "плюсах", це хитра комбінація, у результаті якої у громадян має скластися враження, що такого тиску на ЗМІ не було навіть при Януковичу. Мовляв, диктатура на марші.
Можливо висловимо непопулярну думку, але політичні ток-шоу у форматі "всі - козли" себе вичерпали. І, схоже, зараз вони переживають остаточну агонію. У Шустера регулярно одні і ті ж гості, ролі яких розписані: Ляшко, Тимошенко, обов'язково хтось зі "свободівців", - вони так би мовити "непримиренна опозиція". Судячи з учорашньої програми, Шустер їм співчуває. З боку влади - "фронтовик" Геращенко, буває хтось від "БПП", той же Гончаренко. І обов'язково хтось від "Самопомочі". Зазвичай Березюк, Семенченко або Єгор Соболєв. У цих роль критикувати, але без фанатизму. І обов'язкові експерти, які відіграють роль групи підтримки критиків "козлів": Бутусов, Кучеренко і так далі. На "Чорному дзеркалі" також є регулярні гості: Каплін (учора чомусь його не було), представники "Опоблоку", Добродомов. Звісно, "свободівці". Останнім часом на "Дзеркалі" гості вже не так сваряться, як раніше, проте загальна канва програми залишилася беззмінною.
Очевидно, мало хто сумнівається в тому, що одні і ті ж люди з'являються не тому, що у нас брак спікерів, а тому, що редакційна політика ток-шоу "заточена" на скандальність і критику влади. Тому там першу скрипку грають усілякі маніпулятори, які видають себе за опозиціонерів. Глядачеві просто не залишають вибору. Доводиться дивитися на постійні сварки політиків. Простіше кажучи, всі - "козли", тільки ті, що при владі, "козліші".
Чи таким має бути формат обговорення долі країни, долі реформ? Ні. Глядач не чує від гостей ток-шоу ні альтернатив, ні перспектив. "Пропало все", - ось головний лейтмотив таких програм. Звідки у нас з'явиться мислячий виборець, якщо його щотижня з телеекранів "фарширують" негативом.
Ток-шоу - це три складові: редакційна політика програми або каналу (умовно, Шустер і Кисельов, Коломойський і Льовочкін), самі спікери і глядач. Він не винен, що перші і другі полюють за рейтингами. Але коли телевізійні майданчики, які політики використовують для обливання один одного брудом, зникнуть, а замість них з'являться можливо й нудні, але змістовні обговорення необхідних змін в країні, виборець отримає альтернативу: підтримувати фриків і відвертих популістів і тим самим від виборів до виборів наступати на одні і ті ж граблі, чи все ж голосувати за розумні програми.
