Чому Шокін вже програв Клюєвим
Трагікомедія з розглядом регламентним комітетом Ради подання ГПУ на позбавлення Сергія Клюєва депутатського мандату багато в чому пояснює, чому ніхто з оточення Віктора Януковича досі не у в'язниці. Можна багато говорити про потаємні зв'язки чи вміння домовлятися, яким чудово володіють представники старої і чинної влади, але очевидним є основний фактор, який дозволяє соратникам екс-президента уникати відповідальності – це некомпетентність керівництва ГПУ. Власне, цю рису сьогодні і продемонструвала команда Віктора Шокіна на засіданні регламентного комітету. Генпрокурор виглядав невпевненим, відмовлявся відповідати на запитання депутатів, а в деяких випадках мало не переходив на хамство. В той же час, сторона звинувачення трималася впевнено, привела свідків та чудово зіграла свою партію під умовною назвою "політичні жертви влади". Як підсумок – довіра до ГПУ продовжує падати, а в переконанні суспільства укорінюється усвідомлення того, що змін чекати марно.
За кілька днів до розгляду профільним комітетом Ради питання про позбавлення Сергія Клюєва депутатської недоторканності позиція Генпрокуратури виглядала більш ніж переконливою. Спочатку в ЗМІ потрапили подробиці відповідного подання, які стосувалися придбання братами Клюєвими "Заводу напівпровідників" у 2007 році. Пізніше Віктор Шокін заявив, що Сергію Клюєву загрожує до 10 років ув'язнення і що всі висунуті йому підозри достатньо обґрунтовані. Тобто артпідготовка до основної атаки на брата розшукуваного екс-глави адміністрації Віктора Януковича Андрія Клюєва справила непогане враження. Відтак, не виникало сумнівів, що сьогодні, в день розгляду відповідного подання регламентним комітетом Шокін отримає блискучу перемогу і вже невдовзі Клюєв опиниться на лаві підсудних.
Але, як виявилось, готувати лавровий вінок для керівника ГПУ було зарано. Сам Віктор Шокін поводив себе в ході цього заходу так, ніби кримінальне провадження відносно "подвигів" братів Клюєвих його не стосується, а депутати щось йому винні. Про це свідчила і відмова генпрокурора відповідати на депутатські питання, і небажання надати додаткові матеріали по справі, і апелювання до регламенту, який, мовляв, дозволяє народним обранцям ставити запитання очільнику ГПУ лише у одному випадку – під час його візиту в сесійну залу і лише протягом 30 хвилин. При цьому Віктор Шокін кілька разів в доволі зухвалому тоні повторив, що засідання комітету – не судовий процес, відтак депутати мають підтримати його подання про позбавлення недоторканності Сергія Клюєва, а вже потім дізнаються все найцікавіше по цій справі.
В той же час, команда Клюєва доволі непогано підготувалась до зустрічі з керівництвом ГПУ. На засідання регламентного комітету прийшов сам підозрюваний Сергій Клюєв, прихопивши з собою адвоката та кількох "свідків", в тому числі іноземних партнерів. І в цілому, на фоні незрозумілої поведінки Шокіна, виступи цього театру виглядали більш переконливо та невимушено. Крім того, додаткову підтримку Клюєву забезпечили депутати з його групи підтримки – Михайло Папієв та Віктор Бондар, які й ставили генпрокурору незручні питання, не реагуючи при цьому на його провокативні випади. В результаті розгляд подання ГПУ на позбавлення Клюєва недоторканності перетворився на імпровізований судовий процес, чи вірніше шоу, в якому Шокін отримав роль негативного героя. Відтак, не дивно, що той не зміг використати виграшну ситуацію для проведення успішної піар-акції проти двох представників найближчого оточення Віктора Януковича.
Власне, інакше, як некомпетентністю, такий підсумок розгляду подання ГПУ на Сергія Клюєва не назвеш. Хоча Шокін чудово знав, з ким має справу і мав достатньо часу, щоб підготуватися. Зрештою, не обов"язково було, щоб це подання представляв сам Віктор Миколайович. Він міг привести з собою когось з заступників, які краще володіють матеріалом по справі та вміють його подавати на публіці. Також Шокін міг і мав надати суспільству переконливі докази вини Клюєвих, хоча б в загальних рисах. Крім того, ніхто не забороняв очільнику ГПУ згадати про можливу причетність екс-глави президентської адміністрації до трагічних подій на Майдані і покопатися у версії причетності до силових акцій і брата Андрія Клюєва – Сергія. Це справило б більший ефект при презентації подання на позбавлення його депутатської недоторканності. Можна було придумати і інші грамотні інформаційні ходи, але цього не було зроблено. Тому, перший раунд поєдинку ГПУ проти Клюєвих прокуратура програла всуху. Що створює чудове підґрунтя для максимального затягування справи на невизначений термін.
