Чому Порошенко не змінює губернаторів
Нова мітла по-новому мете. Правдивість цього прислів'я підтверджується завжди, коли відбувається зміна керівництва нагорі. Але не у випадку Петра Порошенка. Президент поки що змінив лише трьох голів обладміністрацій: на Волині губернатора-"батьківщинця" Григорія Пустовіта замінив Володимир Гунчик, на Житомирщині "свободівця" Сидора Кізіна поміняли на Сергій Машковського. Обидва нові керівники областей - ділові партнери Порошенка. Миколаївський обласний очільник Вадим Меріков, який замінив Миколу Романчука, на президентських виборах очолював обласний штаб конкурентки Порошенка Юлії Тимошенко. Своєю посадою він має завдячувати добрим стосункам з прем'єром Арсенієм Яценюком і близьким до прем'єра Миколою Мартиненком. На Львівщині після відставки "свободівки" Ірини Сех повноправного голову області так і не призначили. Нею тимчасово керує Юрій Турянський. Всі ж інші регіони залишилися з керівниками, призначеними ще Олександром Турчиновим.
Якщо приміром на Вінничині головує Анатолій Олійник, який і так є близьким до Президента, то сенсу робити кадрові рокіровки немає. Але в деяких областях керують люди, яких, здавалося б, поміняють саме через їхню партійну приналежність. То й же Херсонський губернатор Юрій Одарченко залишається прихильним до "Батьківщини" Юлії Тимошенко, проте його не поміняли. Правда, хотіли. Але Одарченко здійняв галас у ЗМІ про те, що Херсонщина у небезпеці через ймовірне вторгнення росіян з Криму, створив Раду оборони Херсонської області і відловлює сепаратистів на ввірених йому територіях. Днями прозвітував про два десятки зловлених "сєпарів" у Генічеську. Тобто, голова Херсонщини демонструє свою незамінність. Поки це йому вдається.
Але, за інформацією "ДС", відставки нинішніх очільників областей не відбулися не тому, що вони незамінні або ж бездоганно справляються з роботою, а тому, що поки не домовилися по всіх запасних. Президент призначає голів ОДА за поданням уряду. Тобто, кандидатури доводиться узгоджувати. А це гарантує внутрішні конфлікти, яких перед виборами прагнуть уникати і прем'єр, і Президент. Додайте сюди фактор Коломойського, який зацікавлений у розширенні свого впливу на сусідні області, і ми отримуємо не просто конфлікт, а купу скандалів. У часи війни на сході. Це - перша відповідь на питання, чому до цих пір не втратили посади голови більшості облдержадміністрацій.
А друга відповідь - очільників деяких областей могли обмежити у доступі до фінансових і адміністративних ресурсів, посадивши над ними "государеве око". Яке гласно або негласно опікуватиметься виборами. Про те, що і при нинішній владі працює інститут "смотрящих", прямого свідчення немає. Але з огляду на незмінність голів ОДА, а деякі - не надто лояльні до президентської команди - подібне припущення напрошується. Після виборів, коли стане зрозумілою розкладка у парламенті, керівників областей поміняють. Проте і тут варто очікувати, що головні політичні гравці зможуть виторгувати собі якийсь феод.
