Чому ніхто не бере персональну відповідальність за Мукачеве
Військовий кабінет був створений рішенням Радбезу від 18 лютого цього року. Він є робочим органом Ради національної безпеки і оборони в особливий період. А вже 10 березня цей орган зібрався вперше. Обговорювали ситуацію на сході країни, а також питання будівництва фортифікаційних споруд. Засідання Військового кабінету з цієї масштабної тематики зрозуміле. Що ж до мукачівських подій за участю місцевих представників "Правого сектору", то, здається, присвятити їм цілий Військовий кабінет - забагато честі. Або ж ми маємо справу із ситуацією, коли протягом більш ніж доби серед силовиків не знайшлося жодного, хто взяв би персональну відповідальність за швидке і грамотне вирішення конфлікту у Мукачеві. І тепер доводиться приймати колективне рішення. Причому, можна передбачити, що воно буде досить жорстким стосовно не лише закарпатських стрілків з "ПС", але й усієї організації, очолюваної Дмитром Ярошем. Яка чи то контролюється своїм провідником, чи то йде за дороговказами прес-секретаря Артема Скоропадського, який учора нарозповідав стільки, що кремлівська пропаганда просто зобов'язана нагородити його медаллю, чи то взагалі вдарилася у махновщину.
Простіше кажучи, замість того, аби ще у неділю швидко нейтралізувати у Мукачевому бандформування, яке прикривається "Правим сектором", а заодно провести обшуки на тренувальних базах організації з метою виявлення і вилучення там незаконно вивезеної зброї із зони АТО, все звелося до пустопорожніх переговорів усіх з усіма. "Правий сектор" підкреслював, що Ярош веде перемовини з головою СБУ та Президентом. Мовляв, такий високий статус у нього в державі. А російські ЗМІ навколо цієї теми провели дуже вдалу операцію у гібридній війні проти України. Востаннє так вдало маніпулювати фактами їм вдавалося у квітні, коли виник конфлікт з тим же "Правим сектором", чию базу на Дніпропетровщині було тимчасово взято в облогу силовиками ЗСУ. Після того, до речі, "ПС" мав повністю влитися у силові структури Міноборони. Якщо ДУК у зоні АТО це зробив, то весь "Правий сектор" - ні. Адже його так звані "запасні батальйони" продовжують діяти по всій країні у незрозумілому статусі. Один із таких підрозділів і спричинив стрілянину у Мукачеві. І скільки серед стрілків було учасників АТО, а скільки місцевих гопників і контрабандистів - невідомо.
Цього разу очільники "ПС" дали привід державі застосувати проти їх організації посилені заходи безпеки, оскільки виключно державі належить право судити, карати, милувати, особливо із застосуванням зброї. Забагато хлопці на себе взяли як у Мукачевому, так і потім. Заяви про вихід із зони АТО, якісь блок-пости, хуліганські дії під органами державної влади... Не може бути в державі двох армій, двох міліцій і двох паралельних спецслужб. Схоже, у "ПС" цього так і не зрозуміли. Якби щось подібне сталося не те, що в США, навіть у будь-якій європейській країні, нападників зі зброєю давно б ліквідували. Незважаючи на їхні попередні заслуги перед Батьківщиною. А в Мукачеві, схоже, розшукувані розчинилися.
Але в мукачівській історії є претензії і до силовиків. За вчора мали бути затримані і мукачівські стрільці, і люди, які їх найняли для розбірок. Наразі ж вийшло так, що окрім прізвищ, названих у вимогах самих "правосєків", всі інші були виведені з-під удару. І якщо через події у Мукачеві збирається Військовий кабінет, то на ньому варто обговорити не лише махновщину мілітарного об'єднання "Правий сектор", але й варіанти виходу із кризи на Закарпатті. Простіше кажучи, генпрокуратура має зробити подання на зняття депутатської недоторканності не лише з депутата Ланьо, але й з представників іншого впливового закарпатського клану, мають змінитися керівники геть усіх силових структур області, прикордонної служби, ДФС. І не тільки змінитися, але й повинна бути встановлена роль кожного з них у "кришуванні" контрабанди.