Чому мовчить Порошенко
Не зважаючи на резонанс, який викликав вчора прийнятий закон про особливий статус Донбасу, Петро Порошенко не став пояснювати, навіщо вносив його до парламенту. Президент лише обмежився традиційними месиджами про мир, якого прагне більшість населення, а ті, хто з цим не згодні – проти України. Схожою була поведінка глави держави і після переговорів по Донбасу в Мінську, а також після відтермінування на рік початку дії угоди про асоціацію з ЄС. Хоча таке мовчання викликало бурю невдоволення серед громадськості. Порошенко міг би дуже швидко розрядити ситуацію, якби записав коротке звернення з поясненням всіх своїх останніх кроків. Але він цього не робить. Чому?
Відповідь на це питання слід шукати в специфіці виборчої стратегії, яку обрав штаб президента в поточній парламентській кампанії. Судячи з усього, технологи Порошенка зробили ставку на максимально можливу в нинішніх умовах інформаційну закритість глави держави. Це помітно хоча б по тому, що президент з моменту вступу на посаду не провів ще жодної відкритої прес-конференції для вітчизняних ЗМІ. Зустрічі з медіа були лише в закритому форматі (для кількох телеканалів) та на міжнародній арені (на саміті НАТО та зустрічах на рівні ЄС). Не бажає Петро Порошенко спілкуватися з пресою і в ході своїх робочих поїздок в регіони, обмежуючись лише підготовленими виступами.
Причин того, чому президент мовчить, може бути кілька. По-перше, штаб Порошенка вирішив, що раз ставка на мир і мирну риторику спрацювала в ході президентської кампанії і забезпечила політику перемогу в першому турі, то можна цією ж картою зіграти і на виборах в Раду. Адже, судячи з даних соціологів, більшість населення України, що цілком природно, дійсно виступає за мир на Донбасі. Відтак, потрібно лише повторювати одні й ті ж гасла про необхідність припинення вогню, про недопущення нових смертей серед силовиків та мирних мешканців і про те, що "поганий мир краще за добру війну".
Якщо ж глава держави почне детально розповідати про переговори з Росією, терористами та Заходом, інформувати про всі проблеми армії та ризики зриву перемир'я, то це, - впевнені в його штабі, може посіяти різні трактування ситуації, а відтак недовіру і падіння рейтингу. Тому, мовчання – золото.
По-друге, Порошенко боїться, що відкрите спілкування з пресою змусить його пояснювати, як так сталося, що у виборчому списку його партії знайшлося місце для кандидатів, яких пов"язують з владою "регіоналів", зокрема Сергієм Льовочкіним, чому в його списку знову стільки "любих друзів" і потенційних "тушок". Не кажучи вже про балотування в депутати сина.
І пояснити це справді буде непросто. Тому краще взагалі нічого не пояснювати. Питання лише в тому, чи готові з цим мовчанням змиритися виборці Петра Олексійовича. Це стане зрозуміло через півтори місяці, за підсумками виборів до Верховної Ради.
