Чому Ківалову досі дозволяють саботувати судову реформу
Сьогодні Верховна Рада України розгляне подання про позбавлення недоторканності та арешт скандального голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка. Якщо депутати підтримають прохання Генпрокуратури, а підозрюваний у тяжких кримінальних правопорушення суддя не встигне втекти за кордон, то процес над Чернушенком може стати першою гучною антикорупційною справою нової влади. Однак, радіти за вітчизняне правосуддя поки рано, адже за одіозним арбітром стоїть головний архітектор все ще працюючої судової системи – Сергій Ківалов. І судячи по першим захисним маневрам його підопічного Чернушенка, соратник Януковича, слідом за законом про очищення влади, планує дискредитувати і всю судову реформу.
Нагадаємо, що Антон Чернушенко підозрюється одразу в кількох злочинах, зокрема передбачених ч. 2 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду) і ч. 2 ст. 375 (постановлення суддею завідомо неправосудних судових рішень) КК України. В ході розслідування цих справ на робочому місці голови Апеляційного суду Києва вже був проведений обшук. Також слідчі СБУ та Генпрокуратури відвідали один з будинків, який належить Антону Чернушенку, де, серед іншого, знайшли цілий арсенал вогнепальної і холодної зброї. Також в мережі можна насолодитися відео, на якому слідчі витягують з-під мантії судді чималу суму грошей.
Історію з керівником Апеляційного суду столиці навряд чи можна вважати оригінальною. Немає сумнівів, що якби зараз слідчі одночасно провели обшук у всього судового начальства України, то за рахунок вилучених у них "власних" чи, як казав колись інший скандальний суддя Ігор Зварич, "наколядованих", грошей можна було б залатати не одну дірку в державному бюджеті. Однак, приклад Чернушенка є показовим в контексті активного опору старої суддівської гвардії будь-яким змінам у їх закритому клубі недоторканих. Так, спійманий на гарячому арбітр одразу ж звинуватив у всіх своїх бідах адміністрацію президента. Зокрема, за словами поки що чинного голови Апеляційного суду Києва заступник голови АП Олексій Філатов неодноразово давав йому вказівки, які саме рішення має ухвалити суд. Як стверджує Чернушенко, такі вказівки він отримував під час викликів на Банкову і завжди їх нібито озвучував саме Філатов.
Звичайно, стверджувати однозначно, здійснює АП тиск на вітчизняних суддів чи ні, ніхто не береться. Це може встановити лише відповідна команда слідчих. Але виглядає дуже дивно, що підозрюваний у важких злочинах суддя вказує пальцем саме на заступника глави АП, який відповідає за розробку і впровадження судової реформи та представляє президента в судах. Озвучені Чернушенком звинувачення виглядають сумнівними одразу з кількох причин. По-перше, тому, що так йому дуже зручно захищатися, мовляв, моя справа політична, я жертва режиму.
По-друге, поява в історії з головою Апеляційного суду Києва заступника керівника президентської адміністрації забезпечує їй максимальний резонанс і може привернути до "жертви" додаткову політичну увагу, наприклад, представників "Опозиційного блоку", які можуть вступитися за Чернушенка.
По-третє, і це найбільш вірогідна версія, звинувачення скандального голови Апеляційного суду столиці на адресу відповідального за судову реформу може бути цілеспрямованою атакою його патрона Сергія Ківалова на тих, хто готує системні реформи для третьої гілки влади. Адже зараз колишнього керівника парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя у вітчизняній судовій системі все влаштовує. Там сидять обрані і призначені ним кадри, а Вища рада юстиції тільки починає свою роботу після річної перерви. Відтак серйозні чистки серед вітчизняних арбітрів будуть нескоро. Залишилось загальмувати підготовку реформи і ще можна якийсь час отримувати дивіденди з підконтрольних судів. Звідси і "одкровення" про відповідального в АП за судову реформу Олексія Філатова.
Власне, так само Сергій Ківалов діяв і наприкінці минулого року, коли він в ролі представника України у авторитетній Венеціанській комісії разом з Юлією Льовочкіною, яка чомусь досі займає пост заступника голови Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, просував у Венеціанській комісії розгромний висновок для закону "Про очищення влади". Тоді врятувати ситуацію вдалося в останній момент, а міністру юстиції Павлу Петренку довелось особисто гарантувати, що закон буде удосконалений в найкоротші терміни. Хоча, процесу люстрації це особливо не допомогло і з влади пішли переважно лише кадри нижчої ланки.
Очевидно, на такий же успіх Сергій Ківалов сподівається і зараз, коли устами свого підопічного Чернушенка намагається нав"язати суспільству думку, що автори судової реформи не мають морального права втілювати її в життя, оскільки самі нібито замарані корупцією. Єдиною правильною відповіддю від АП у цій ситуації міг би стати максимально публічний заклик до всіх працюючих нині суддів одразу заявляти про тиск з боку інших гілок влади, якщо такий чиниться на них в процесі прийняття рішень. Крім того, дуже важливо довести справу Антона Чернушенка до логічного кінця – обвинувачу вального вироку суду, але це вже компетенція Генпрокуратури. В іншому випадку, кинуті ним звинувачення на адресу заступника глави АП неодмінно спровокують нове зниження довіри до судового блоку президентської команди, який і так вже запізнюється з початком системного очищення армії служителів Феміди.
