Чи зможе Саакашвілі побороти українську корупцію

Екс-президент Грузії Михаїл Саакашвілі подав заявку на участь в кастингу керівника Національного антикорупційного бюро (НАБ). Про це ЗМІ відомий політик і переслідуваний новою владою своєї країни політик розповів особисто. Зважаючи на досвід та успіхи Саакашвілі, яких він досяг у себе на батьківщині, цей кандидат матиме непогані шанси на перемогу. Відтак, "ДС" вирішила проаналізувати основні аргументи "за" та "проти" обрання грузинського реформатора на цю відповідальну посаду.

Реформаторський успіх та підтримка США

1. Головним аргументом "за" є досвід проведення системних реформ в Грузії, який має Михаїл Саакашвілі. Це і очищення правоохоронної системи, і дерегуляція бізнесу, і податкова реформа, і перезавантаження судової гілки влади. Що зрештою привело до різкого зниження рівня корупції в Грузії та ефективного оновлення держапарату. Відтак, в плані практичного багажу Саакашвілі може вважатися одним з кращих кандидатів на пост керівника Антикорупційного бюро.

2. Переслідування екс-президента Грузії на батьківщині – ще один вагомий аргумент "за". Адже амбіційний політик, поза сумнівом, прагне реабілітувати своє реноме у своїй країні та міжнародній арені,  тим самим хоча б частково очистившись від звинувачень у зловживанні владою, що йому інкримінує прокуратура Грузії. Тому він буде старатися, щоб в найкоротший час досягнути якнайкращих результатів в Україні.

3. Дружба з чиновниками США – також вагомий пункт "за". Не секрет, що Саакашвілі користується серйозною підтримкою Вашингтону. Власне, багато в чому за сприяння влади США йому і вдалося провести ефективні реформи в Грузії. Відтак, перебування екс-президента на посаді керівника НАБ стане додатковою точкою опори та тиску Держдепу на українську владу в проведенні реформ, які є гарантією того, що багатомільярдні кредити США та міжнародних фінансових інститутів будуть видані Києву не даремно. Крім того, Вашингтон через Саакашвілі зможе отримати доступ до компромату на всіх ключових гравців в Україні. Що також стане додатковим інструментом тиску на Київ.

4. Незалежність – саме таким формально може вважатися Михаїл Саакашвілі. Адже в Україні він не пов"язаний ні з однією групою впливу чи окремими олігархами. Тому йому, як іноземцю, буде простіше відрубувати голови вітчизняній корупційній гідрі.    

5. Довіра з боку громадських активістів та активного середнього класу – саме такий ресурс матиме у випадку перемоги в конкурсі на посаду глави НАБ Михаїл Саакашвілі. Що суттєво спростить йому початок роботи та допоможе в отриманні тієї чи іншої інформації в процесі розслідувань. Крім того, авторитет екс-президента Грузії серед найбільш активних українців забезпечить йому на перших порах необхідну інформаційну підтримку.

Потенційний конкурент та зручна мішень для критики

1. В разі повного чи часткового успіху на посаді керівника Антикорупційного бюро Саакашвілі може стати повноцінним політичним гравцем в Україні – основний аргумент проти. Такий поворот призведе до конфлікту з тими політичними елітами, які не зацікавлені в ліквідації тих чи інших діючих корупційних схем. Що в кінцевому результаті може призвести до серйозного внутрішнього конфлікту у владі.

2. Зручна мішень для російських ЗМІ та проросійських сил в Україні – ще один фактор проти. Всім відомо, як ненавидить Саакашвілі Владімір Путін. Тому, немає сумнівів, що в разі обрання екс-президента Грузії керівником НАБ Москва розпочне жорстку травлю свого ворога. Звичайно, ефективна робота Саакашвілі зможе частково нівелювати цей фактор. Але, "інформаційні розкопки" Кремля будуть активно підтримувати і вітчизняні політичні групи впливу, які не зацікавленні в ліквідації найбільш прибуткових корупційних схем. Тому може статися так, що пропагандиські вкидання Москви охоче підтримають і українські центральні телеканали, які належать олігархам.

3. Розмита відповідальність -  ще один важливий фактор "проти" обрання Саакашвілі головою НАБ. Власне, це стосується всіх іноземців, які вже потрапили до влади. Оскільки в разі провалу вони можуть легко повернутися до себе на батьківщину (тим більше, що однозначних даних про їх відмову від попереднього громадянства досі немає), відтак їм нічого втрачати. Єдина відмінність у випадку екс-президента Грузії це те, що йому доведеться повертатися не в Грузію, а в США, де йому зараз відкрита робоча віза.

4. Синдром "друга". Всім відомо, наскільки теплі стосунки підтримує Україна та Грузія. Це стосується і найвищих посадових осіб, які завжди знаходили спільну мову на всіх напрямках співпраці. Сам Саакашвілі завжди називав себе найкращим другом України та окремих представників нинішньої влади, в тому числі і перших осіб держави. Тому, в разі виявлення ним на посаді керівника НАБ якихось фактів, що свідчать про їх причетність до корупції, у екс-президента Грузії може спрацювати внутрішній блок на переслідування своїх українських друзів. А це в підсумку негативно вплине на ефективність його роботи.

5. Відсутність команди. Успіх Саакашвілі в ролі реформатора в Грузії був можливим головним чином завдяки наявності вірної команди однодумців. У випадку ж його обрання керівником НАБ гарантії того, що він зможе сформувати таку ж групу співробітників, немає. Відтак, щирі наміри Саакашвілі дуже скоро можуть розбитися об сурову українську реальність. Що також може спровокувати його на відкритий конфлікт з іншими гілками влади та приведе до дискредитації всього НАБ.