Чи зможе Ложкін втримати в руках Дніпропетровськ
Добровільно-примусове звільнення Ігоря Коломойського в посади голови Дніпропетровської ОДА ще матиме багато негативних наслідків для держави. Особливо в разі ескалації конфлікту на Донбасі. Адже навіть ті, хто влаштував цькування Коломойського на телеканалах та в пресі, визнавали, що саме завдяки "приватівцям" ракова пухлина "Новоросії" не поширилася на Дніпропетровщину, Одещину та Запоріжжя. А коли Донбас охопила війна, дніпропетровський штаб вибудував чітку логістичну систему у прифронтовій області. Малоймовірно, що після відставки Коломойського, ця система працюватиме без збоїв. Очевидно, "приватівці" і далі будуть фінансувати деякі напрямки роботи, де у них існують фінансові чи моральні зобов'язання, але не більше того. Не тому, що вони різко перестали бути патріотами, ні, вони ними залишилися, просто образа так швидко не минає.
Утім, Коломойський - це ще не історія. Поступившись посадою, він, скоріше за все, просто взяв паузу. Можливо, для того, щоб повернутися до Києва. І не в губернаторське крісло. Все залежатиме від ступеню тиску на нього, його бізнес і його людей. Якщо після відставки кампанія з цькування триватиме, а в Росії, судячи з масованих антиколомойських публікацій, схвалюють повалення "жидобандерівця" і вимагають від Києва продовження "банкету", Коломойському доведеться або ставати "тимчасово переміщеною особою", або терпіти нападки. Але точно новому главі Дніпропетровщини від "приватівців" допомоги очікувати не варто. Чи будуть проти нього підступи? Тут все залежить від намірів новоприбульця. Якщо він прийде для "очищення" Дніпропетровщини від "коломойщини", тоді конфлікт може розгорітися на повну силу.
Найбільш імовірними наступниками Коломойського називають голову Запорізької ОДА Валентина Різниченка та нардепа, президента Федерації футболу Андрія Павелка. Обидва - дніпропетровці, але орієнтуються на різні групи впливу. Різниченко - це людина глави президентської Адміністрації Бориса Ложкіна. Павелко близький до Президента і одночасно в непоганих взаєминах з усіма дніпропетровськими елітами. В тому числі і з "приватівцями". В разі його призначення в Дніпро, воєн там очікувати не варто. А ось поява у Дніпропетровську Різниченка - цікавий поворот подій.
По-перше, на посаді голови Запорізької ОДА він не пропрацював і місяця. Що ним зроблено за цей час, щоб ставити цю людину керувати дуже складним регіоном з міцними регіональними елітами - невідомо. За цей період про Запорізьку область було більше чути через самогубство "регіонала" Пеклушенка, а не завдяки успіхам Резніченка.
По-друге, Борис Ложкін вже має свою людину в кріслі глави іншої прифронтової області - Харківської. В разі призначення Різниченка на Дніпропетровщину, Ложкіну залишиться поставити свого кадра на Одещину і, тим самим, повністю витіснити "приватівців" із тих регіонів, де вони мають значний вплив. Навіщо це робиться? Достеменної відповіді очевидно немає, а вдаватися до теорії змов не хотілося б.
По-третє, поява на горизонті фігури Різниченка чергове засвідчила значну проблему Президента Порошенка - у нього вкрай коротка кадрова лавка. Через це на посади призначаються не ефективні менеджери, а люди, близькі до груп впливу. Це таїть у собі величезну небезпеку, адже одних олігархів з часом замінять інші.
По-четверте, з Різниченком "приватівці" не працюватимуть точно. У кращому випадку певний час не заважатимуть. Бути рівновіддаленим від місцевих еліт йому не вдасться, не той регіон, тож доведеться шукати опору або у "пінчуківців", або у Вілкулів. Перші не мають значного впливу, а в других підмочена репутація. Але оскільки, як бачимо, індульгенцію отримали всі, крім Коломойського, ми ще можемо стати свідками міцної дружби між "опозиціонерами" Вілкулами та владою.